Кому доведеться платити. Як пояснив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", к.е.н. Леонід Тулуш, податкове зобов'язання "застосовується до будь-яких земельних ділянок с/г призначення, а не лише до паїв. Тобто всі ділянки, на яких щось сіється, садиться, скошується (як у випадках із сіножатями) чи пасеться (як у випадку із пасовищами), незалежно від того, кому вони належать і як використовуються, будуть оподатковуватись.

Відповідно, якщо земельна ділянка с/г призначення будь-якого спрямування (навіть присадибна ділянка, тобто город при будинку) перевищуватиме 1 га, за неї слід буде сплачувати податок.

Економіст також додав, що на нарахування податку не впливають жодні фактори, як-то наявність форс-мажору (наприклад, знищення врожаю внаслідок посухи чи інших несприятливих кліматичних умов). Принаймні, в законопроєкті нічого з цього приводу не зазначається.

Леонід Тулуш також вважає, що законопроєкт підготовлений виключно в інтересах великого агробізнесу, оскільки після ухвалення законопроєкту "велике сільгосппідприємство не буде сплачувати жодної копійки додаткових податків".

    "Суть законопроєкту – збільшення податкового навантаження на представників дрібного аграрного бізнесу, доведення його до рівня, характерного для агрохолдингів. Очевидно, що у разі встановлення ППЗ на кожний гектар с/г угідь, дрібні товаровиробники будуть змушені відмовитись від використання таких обтяжених земельних ділянок і віддати їх в користування агрохолдингам. Останні будуть у виграші, адже в останні роки мають проблеми із певним розмиванням земельного банку – внаслідок бажання все більшої кількості власників паїв господарювати на належних їм земельних ділянках самостійно, а не передавати їх в оренду агрохолдингам. Тому вигоду представників великого агробізнесу буде полягати в тому, що з’являться доступні можливості поповнення земельного банку, що раніше потребувало значних зусиль" говорить експерт.

Він зазначає, що законопроєкт передбачає фактично ліквідацію малого фермерства в Україні, який матиме вкрай негативні наслідки для розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій. "Фактично, "благими намірами" в Україні "вбивають" малого фермера – основу сільських територій. Це при тому, що, за словами президента України, в центрі земельної, як і загалом аграрної, реформи повинно стояти саме мале фермерство. Натомість виходить, що з високих трибун чуємо про підтримку малого фермерства, при цьому законодавчими ініціативами всіляко намагаємось позбутись цього явища в Україні", - вважає Леонід Тулуш.

Він додає, що запровадження податку на будь-які земельні ділянки с/г призначення площею понад 1 га означатиме різке та необґрунтоване зростання у 10-15 разів податкового навантаження на найменш захищені верстви населення, яким наявність відповідних ділянок дозволяє фактично "виживати" в нинішніх складних економічних умовах. "Відповідно, ця категорія землевласників буде робити все можливе, щоб позбутися – віддати в оренду, в перспективі і продати – надмірно обтяжені податком земельні ділянки – чого, зрештою, й домагаються ініціатори законопроєкту в угоду великому бізнесу", - говорить експерт.

Він також скептично оцінює і перспективу детінізації землі, про що заявляють автори цього проєкту закону.

    "Питання детінізації не можна вирішити лише методом "батога" – це вже перевірено світовим досвідом. Тому ми відносимось скептично до того, що за допомогою лише примусу можна побороти тінь у сфері с/г виробництва. На нашу думку, внаслідок реалізації такого непродуманого підходу обсяги тіньової діяльності якщо й зменшаться, то несуттєво. Відразу після реалізації даної ініціативи слід очікувати появу схем – як можна обійти відповідні обмеження. Повинен бути присутній і "пряник" – певне стимулювання, щоб у суб’єкта, який здійснює діяльність "в тіні", з'явилось бажання "оббілитись".

Джерело: TSN.UA