У січні-березні 2020 року загальні капітальні інвестиції у національну економіку держави склали лише 76,9 млрд грн. Це на 29,0 % менше показника у 108,3 млрд грн за відповідний період минулого року. При цьому обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг зменшилися більш ніж на третину: з 10,9 млрд грн у І кварталі 2019 року до 7,0 млрд грн у січні-березні цього року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо залучення інвестицій у І кварталі 2020 року.

За його словами, зменшення інвестицій в аграрний сектор економіки на 35,3 %, яке відбулося за три місяці 2020 року, – це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років, після початку військових дій на сході України та тимчасової втрати територій АР Крим і частини Донецької та Луганської області.

Відтік інвестицій у рибному господарстві був не такий відчутний, зауважив експерт. Він склав лише 3,2 % – з 6,2 млн грн торік до 6,0 млн грн у січні-березні 2020 року.

Найбільше зниження обсягів інвестицій в агропромисловій сфері зафіксовано в сфері лісового господарства та лісозаготівлі. Порівняно з І кварталом 2019 року капіталовкладення зменшилися на 67,1 % – до 33,5 млн грн.

Критичний спад інвестування зачепив й інші галузі національної економіки, наголосив Олександр Захарчук. Капітальні вкладення у мистецтво, спорт, розваги та відпочинок зменшилися на 79,8 %, наукові дослідження та розробки – на 72,6 %, сфера тимчасового розміщення та організації харчування – на 66,7 %, а транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – на 55,4 %.

Спадний тренд показали й інші основні бюджетно-формуючі галузі  економіки. Зокрема, інвестиції у промисловості зменшилися на 30,7 %, у будівництві - на 11,2 %, у фінансовій та страховій діяльності – на 5,4 %.

Таку динаміку можна було б пов’язати з карантинними обмеженнями, які запровадив уряд через пандемію коронавірусу COVID-19, зазначив Олександр Захарчук.

Проте, констатувати експерт, спад інвестиційного забезпечення відбувся ще раніше – у 2019 році. Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, в якій переважають принципи залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиційні заходи у сільському господарстві.

Як результат, у сільському господарстві, яке традиційно забезпечує близько 11-15% валової доданої вартості держави, накопичуються й поглиблюються численні проблеми, висловив занепокоєння науковець. Основні з них – нерозвиненість виробничої інвестиційної та інноваційної інфраструктури, надмірний знос основних засобів і відсутність умов їх відтворення, недостатня ліквідність інвестицій, невирішеність проблеми іпотеки, брак фінансування заходів з розвитку шляхової мережі на селі тощо.

Для покращення інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства та економіки держави слід сконцентрувати зусилля на реалізації стратегічних та поточних заходів з підвищення ефективності діяльності агропідприємств та формування ними власних інвестиційних ресурсів, створенні дієвого механізму державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників, кардинальному покращенні стану їх кредитного забезпечення та урізноманітненні кредитних інструментів з метою залучення інвестицій а АПК України на довгостроковій основі, підсумував Олександр Захарчук.