За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році обсяги споживання пального в сільському господарстві матимуть доволі стабільний характер, з певним зниженням використання дизельного пального та цін на нього, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, серед основних споживачів паливно-енергетичних ресурсів аграрний сектор економіки займає домінуюче місце.

Загальне споживання пального ключовими галузями національної економіки у 2010–2019 роках, за даними Державної служби статистики України, коливається у межах 4,0–4,6 млн т бензину та 5,7–6,3 млн т дизельного пального.

При цьому сільське господарство споживає щороку понад 29 % дизпалива та 6,9 % бензину, тоді як промисловість – 15–20 % дизпалива та 6 % бензину, а галузь транспорту та зв’язку – 19–20 % дизпалива та 2,5–4 % бензину.

Торік аграрний сектор економіки використав близько 1,5 млн т дизельного пального та 110 тис. т низькооктанових бензинів загальною вартістю близько 35,0 млрд грн, зазначив експерт.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, внаслідок зменшення обсягів споживання пального у світі та зниження цін на нього у 2020 році прогнозується незначне (-3-5 %) зниження витрат на паливно-мастильні матеріали – до 32-33 млрд грн. Це сприятиме стабілізації цін на пально-мастильні матеріали для вітчизняних виробників, оскільки частка імпортного пального на ньому сягає більше 80 %.

У 2020 році зберігається висока ймовірність значного зниження світових цін на нафту через пандемію коронавірусу пандемією COVID-19 та інші світові економічні негаразди – зниження виробництва, безробіття та падіння економік різних держав.

Очікується, що порівняно з минулим роком обсяги споживання дизельного пального в сільськогосподарських підприємствах у 2020 році дещо скоротяться. Воно буде зумовлено кількома чинниками, зокрема:

• застосування сучасних технічних засобів з обробітку ґрунту, які дозволяють суміщати декілька технологічних операцій;
• використання альтернативних видів палива;
• оптимізація структури посівних площ з розширенням малоенергоємних культур;
• застосування прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій.

Основними факторами, які визначатимуть ціни на паливно-мастильні матеріали, залишаться курс гривні відносно долару США та рівень світових цін на нафту, підсумував Олександр Захарчук.