Україна у 2019 році продовжила займати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.

Згідно з оперативними даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії.

З 2006 року, коли наша держава вперше очолила рейтинг експортерів цього виду продукції, продавши на ринки країн світу 1629 тис. т олії, вона наростила обсяги експорту у 3,7 разу. Минулого року зарубіжні поставки соняшникової олії вітчизняного виробництва становили 6107 тис. т, зазначив експерт.

Крім того, Україна стала другою серед країн – експортерів ячменю, ріпаку, свіжого гороху, проса, макухи та шроту, посиливши свої позиції по більшості з цих видів продукції, зауважив Богдан Духницький.

Якщо 2018 року з обсягами поставок у 4471 тис. т Україна посіла третє – після Індонезії та Канади – місце серед експортерів макухи й шроту (переважно з соняшнику), то торік збільшила обсяги їх поставок майже на 11 % – до 4957 тис. т, забезпечивши собі другу позицію у рейтингу і поступившись лише Індонезії.

Збільшивши експорт ячменю до 4143 тис. т (+15 %), Україна перемістилася з четвертого на друге місце, обігнавши Австралію та Росію. Лідирує в рейтингу – Франція  з показником у 7171 тис. т.

Зарубіжні продажі проса збільшилися торік більш ніж удвічі – до 52 тис. т. Це дозволило нашій країні переміститися з п’ятого на друге місце, потіснивши Францію, Росію та Індію. Лідирує в рейтингу – США з показником у 97 тис. т.

Хоча експорт ріпаку збільшився майже на третину (+29,4 %) – з 2441 тис. т у 2018 році до 3159 тис. т торік, Україна залишилася у рейтингу на другому після Канади місці.

Обсяги експорту гороху свіжого або охолодженого склали минулого року лише 49 тис. т проти 176 тис. т у 2018 році. Внаслідок цього Україна перемістилася з першого на друге місце, поступившись Франції.

Треті позиції Україна посіла в рейтингах постачальників лущених волоських горіхів (41 тис. т; +32 %), сушеного гороху (461 тис. т; -26 %) та концентрату яблучного соку. При цьому обсяги експорту концентрату яблучного соку збільшилися торік майже в 1,6 разу – до 102 тис. т, дозволивши нашій державі переміститися з п’ятого місця на третє.

Україна утримує четверте місце на ринку кукурудзи з 2016 року. Торік вітчизняні сільгосптоваровиробники експортували 32346 тис. т цієї культури, у півтора разу перевищивши показник 2018 року.

У рейтингах експортерів пшениці (20023 тис. т; +22 %) і меду (56 тис. т; +14 %)  Україна посилила свої позиції, піднявшись з п’ятої на четверту сходинку.

П’яті місця виборола Україна у рейтингах експортерів пшеничного борошна (365 тис. т; +20 %) та волоських горіхів у шкаралупі (27 тис. т; +170 %), піднявшись з сьомого місця, яке посіла у 2018 році.

З четвертого на п’яте місце опустилася Україна у рейтингу експортерів казеїну, зменшивши обсяги зарубіжних поставок з 8 тис. т у 2018 році до 6 тис. т торік.

У межах топ-10 Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, а саме: сушених яєчних білків, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (канола), консервованих томатів, кукурудзяної олії, зазначив Богдан Духницький.

За його словами, характерною рисою 2019 року стало збереження або навіть посилення позицій по більшості видів вітчизняного експорту агропродовольчої продукції.

Крім того, за результатами 2019 року Україна посіла третє місце серед імпортерів всієї агропродовольчої продукції до країн – членів Європейського Союзу, здійснивши поставки на суму 7,4 млрд євро, нагадав експерт.

Україна почала 2020 рік краще, ніж попередній, активно нарощуючи аграрний експорт. Однак запровадження у березні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, здатне серйозно загальмувати імпортно-експортні операції, у тому числі й агропродовольством, вважає Богдан Духницький.

Багато наших країн-партнерів, у тому числі Китай і Європейський Союз, також запровадили обмеження, які вплинули на міжнародну торгівлю. Деякі країни змушені були знизити імпорт продовольства через девальвацію національних валют.

Нині на світовому ринку найбільш критичним питанням є відновлення стабільного функціонування напрацьованих логістичних ланцюгів. Тому конкуренція за ринки збуту, яка й раніше була сильною, в нинішньому році лише загостриться, спрогнозував науковець.

Україна для стабілізації власного експорту у 2020 році має якомога швидше налагодити поставки на азійський та європейський ринки, підсумував Богдан Духницький.