Характерною ознакою 2019 року стало подальше зменшення рівня забезпеченості сільськогосподарською технікою та механізмами до їх нормативної потреби. Якщо у 2018 році цей показник складав 51,7 %, то торік він зменшився на 12 млрд грн – до 49,5%, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, це є наслідком спаду обсягів придбання вітчизняними аграріями як імпортної, так і української техніки.

Незважаючи на діючі державні програми розвитку вітчизняного машинобудування для АПК та чималі обсяги бюджетних асигнувань, українські виробники не лише не встигають за якістю продукції світових лідерів виробництва агротехніки, але й кількісно не готові задовольнити потреби численного класу українських фермерів, зауважив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, вітчизняні заводи-виробники, спроможні задовольняти потреби аграрного сектору України не більше ніж на 15-20%.

Техніки українського виробництва торік також було закуплено менше, ніж у попередній рік. За неї сільгосптоваровиробники заплатили сукупно 8,7 млрд. грн, що на 8,4 % менше, ніж у 2018 році.

Оскільки вітчизняна техніка поступається іноземній за рівнем технологічної досконалості, а також якістю, надійністю та продуктивністю, українські аграрії традиційно надають перевагу імпортним тракторам та іншим сільськогосподарським машинам. У 2019 році вартісні обсяги імпорту агротехніки перевищили обсяги експорту вітчизняної техніки у 17,2 рази, зазначив Олександр Захарчук.

При цьому, у 2019 році імпорт техніки для сільського господарства до України зменшився проти показника 2018 року на 17 % на і склав лише 769,2 млн дол. США.

У 2020 році прогнозується подальший спад обсягу придбання та продажу техніки через зменшення імпортно-експортних операцій на 15-20%. А це, в свою чергу, спричинить подальше зменшення рівня забезпеченості технікою для аграрного сектора економіки ще на 1,0-1,5 %, спрогнозував Олександр Захарчук.

На його думку, основними причинами цього будуть світова економічна криза, посилена пандемією на коронавіруc COVID-19, нестабільність на ринку земельних ресурсів та обмеженість доступу до кредитних ресурсів.

Прийняття закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення відволікатиме капітал, який буде вкладений для закупівлі землі, що призведе до розбалансування та зменшення закупівель на ринках матеріально-технічних ресурсів – техніка, мінеральні добрива, насіння та засоби захисту рослин. Цим створюються ризики несвоєчасного виконання технологічних операцій та збільшення втрат врожаю через спрощення технологій виробництва сільськогосподарської продукції, а також стримує впровадження інвестицій та інновацій в аграрне виробництво. Слід пам’ятати, що несвоєчасне проведення технологічних операцій – сівба, збирання тощо – призводить до зменшення врожаю до 20 %, підсумував Олександр Захарчук.