Дія «соєвих правок», що передбачали нетарифне регулювання експорту сої, в цілому мала позитивний вплив на економіку України. Адже їх запровадження сприяло завантаженню переробних підприємств додатковими об’ємами сировини, розвитку олієжирової галузі, а також збільшенню в експорті частки товарів з більшою доданою вартістю, зауважив старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко, виступаючи на засіданні круглого столу «Економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок», яке відбулося 4 лютого 2020 року в Інституті аграрної економіки.

У своєму виступі «Вплив «соєвих правок» на додану вартість при експорті соєвих бобів та продуктів їх переробки» він, зокрема, звернув увагу на вплив державного регулювання щодо відшкодування ПДВ на рівень рентабельності експортних операцій для різних категорій учасників ринку – експортерів соєвих бобів та експортерів продуктів їх переробки.

Результати проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу доданої вартості, створюваної при експорті згадуваних товарів, свідчать про збільшення розміру доданої вартості від переробки сої і експорту олії та шроту майже у 5 разів (!) порівняно з прямим експортом соєвих бобів, наголосив експерт.

З огляду на це дочасне скасування «соєвих правок», завдяки дії яких відбувалася поступова зміна виду товару експорту з соєвих бобів на олію та макуху (шрот), є економічно недоцільним, підсумував Артем Педорченко.

Читайте також:

В Інституті аграрної економіки за круглим столом обговорили економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок»

Дочасне скасування «соєвих правок» матиме неоднозначні наслідки для розвитку соєвої та оліє-жирової галузей – Юрій Лупенко

Дочасним скасуванням «соєвих правок» утрачено унікальний шанс змінити сировинну модель розвитку аграрного сектора на прикладі окремо взятої галузі – Леонід Тулуш