Зміна політики оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів – так звані «соєві правки» – матимуть цілу низку негативних економічних наслідків. Насамперед, буде втрачено унікальний шанс змінити сировинну модель розвитку аграрного сектора на прикладі окремо взятої галузі агропромислового виробництва та забезпечити в ній сучасну трансформацію господарських процесів, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н Леонід Тулуш, виступаючи на засіданні круглого столу «Економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок», яке відбулося 4 лютого 2020 року в Інституті аграрної економіки.

У своїй доповіді «Оцінка економічних наслідків «соєвих правок» та прогнозування можливих ефектів від їх дочасного скасування», експерт, зокрема, наголосив, що зміна порядку оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів, запроваджена із 2018 року, мала вплив на різні групи економічних суб’єктів.

Це, зокрема:

• окремі групи сільгосптоваровиробників, які не в змозі самостійно або у кооперуванні із іншими суб’єктами забезпечити експортну поставку;
• переробники, які отримали певні вигоди у вигляді більш повного заповнення наявних виробничих потужностей за сприятливого рівня цін;
• трейдери, які були фактично позбавлені можливості заробити на посередництві при здійсненні експорту соєвих бобів;
• держава – як з точки зору фіскальних інтересів (економія коштів на відшкодуванні експортного ПДВ та збільшення надходжень внаслідок збільшення обсягів доданої вартості), так і з точки зору економічних інтересів (відхід від сировинної моделі економіки та іміджу держави – постачальника сировини для зростання обсягів доданої вартості країн – імпортерів);
• місцеві громади, на території яких розміщені переробні заводи – у вигляді підвищення наповнюваності місцевих бюджетів, зростання зайнятості, збільшення доходів місцевих жителів, що будуть потрачені на відповідній території, а отже, згенерують нові надходження до місцевих бюджетів;
• споживачі, які отримали певні вигоди з врахуванням того, що соєвий шрот є важливим компонентом кормів, а збільшення його пропозиції в Україні зумовило здешевлення вартості тваринницької продукції, рівень споживання якої в Україні є значно нижчим за європейські показники.

Характеризуючи сучасний стан розвитку виробництва – переробки – експорту соєвих бобів у країнах світу та в Україні, науковець детально зупинився на ключових ефектах, зумовлених запровадженням «соєвих правок», а саме: збільшення обсягів переробки сої, їх експорту, а також зростання обсягів доданої вартості, створюваної у галузі та збільшення дохідної бази бюджетів різних рівнів.

Окрему увагу в доповіді було приділено оцінці втрат виробників сої – в розрізі окремих груп товаровиробників, в залежності від масштабів діяльності та податкового статусу.

Дочасним скасуванням «соєвого» експерименту держава суттєво підірве довіру учасників аграрного ринку, застеріг Леонід Тулуш. Внаслідок цього у середньостроковій перспективі досить складно буде вживати регулюючі заходи в агропромисловому комплексі, оскільки економічні суб’єкти вже не сприйматимуть дії держави всерйоз.

На його думку, відміна соєвих правок стане черговим «хитанням» з боку держави –поряд із заміною спецрежиму ПДВ рівноважними обсягами бюджетної підтримки, що так і не було зроблено; невизначеністю програм державної фінансової підтримки розвитку аграрного сектора, обсяги та умови надання яких змінюються щороку, що робить державну політику підтримки розвитку галузі невизначеною та не прогнозованою.

Зростання доходів сільгосптоваровиробників після дочасного скасування» «соєвих правок» не є очевидним і стосується меншої їх частини, спрогнозував експерт. Насправді, зростання цін буде залежати від цінової ситуації на зовнішніх ринках, відпрацьованості механізму бюджетного відшкодування ПДВ у умовах суттєвого невиконання держбюджету. Цілком можливо, що доходи виробників сої не будуть знижуватись і після відміни «соєвих правок».

Зростання площ під соєю після скасування соєвих правок також є неочевидним і залежатиме від доходності вирощування інших сільгоспкультур, зауважив Леонід Тулуш. За оцінками вчених Інституту аграрної економіки, у 2020 році негативна тенденція щодо зменшення посівів сої, що розпочалася ще у 2018 році, продовжиться.

Натомість, обсяги переробки сої зменшаться як мінімум вдвічі. За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, очікується зниження показників до рівня 2017 року.

Крім того, зменшення обсягів переробки сої зумовить дефіцит продуктів її переробки та, відповідно, підвищення цін на них. А це, у свою чергу, призведе до зростання вартості кормів, особливо для птахівництва та свинарства. Як наслідок може зрости собівартість тваринницької продукції, що особливо небезпечно в умовах низької купівельної спроможності населення.

Серед можливих загроз – зменшення обсягів виробництва тваринницької продукції, подальше зниження поголів’я тварин, та, відповідно, збільшення обсягів імпорту м’ясної сировини (як правило, низької якості), висловив занепокоєння експерт.

Отже, збільшивши обсяги експорту соєвих бобів, Україна буде змушена збільшити імпорт м’яса та м’ясопродуктів.

Крім того, внаслідок дочасного скасування «соєвих правок» державний бюджет втратить частину надходжень ПДВ, а місцеві бюджети – частину доходної бази у вигляді ПДФО. Для місцевої економіки за місцем розміщення переробних потужностей це означає зменшення рівня зайнятості та доходів місцевих жителів, підсумував Леонід Тулуш.

Читайте також:

В Інституті аграрної економіки за круглим столом обговорили економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок»

Дочасне скасування «соєвих правок» матиме неоднозначні наслідки для розвитку соєвої та оліє-жирової галузей – Юрій Лупенко

Регулювання експорту сої нетарифними методами мало позитивний вплив на економіку країни – Артем Педорченко