4 лютого 2020 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулося засідання круглого столу «Економічні наслідки дочасного скасування «соєвих правок», в якому взяли участь представники суб’єктів, які здійснюють діяльність на ринку сої та продуктів її переробки – виробники сої, представники олієпереробної галузі, індустрії кормовиробництва, виробники тваринницької продукції; представники трейдерів – експортерів сільгосппродукції, органів державного управління у сфері АПК; наукової спільноти, які досліджують проблеми ринку сої.

Дочасне скасування Верховною Радою України «соєвих правок» було неоднозначно сприйняте різними учасниками ринку олійних культур та продуктів їх переробки. Разом з тим, набутий досвід дозволяє зробити певні оцінки доцільності використання подібних механізмів та прогнозувати їх можливі наслідки для розвитку як соєвої та оліє-жирової галузей, так і економіки сільського господарства в цілому, а також забезпечення державницьких інтересів, зазначив у своєму вступному слові віце-президент НААН, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Згідно з програмою заходу, завідувач відділу фінансово-кредитної та політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н Леонід Тулуш виступив із основною доповіддю «Оцінка економічних наслідків «соєвих правок» та прогнозування можливих ефектів від їх дочасного скасування». У ній експерт, зокрема:

• дав характеристику сучасного стану розвитку виробництва – переробки – експорту соєвих бобів у країнах світу та в Україні;
• презентував результати дослідження щодо впливу зміни порядку оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів, запровадженої із 2018 року, на різні групи економічних суб’єктів;
• ознайомив з прогнозом можливих втрат виробників сої – в розрізі окремих груп товаровиробників, в залежності від масштабів діяльності та податкового статусу;
• поінформував про можливі репутаційні та інвестиційні ризики ухваленого ВРУ рішення тощо.

Зі зміною політики оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів практично  утрачено унікальний шанс змінити сировинну модель розвитку аграрного сектора на прикладі окремо взятої галузі. Крім того, державний бюджет втратить частину надходжень ПДВ, а місцеві бюджети – частину доходної бази у вигляді ПДФО. Для місцевої економіки за місцем розміщення переробних потужностей це означає зменшення рівня зайнятості та доходів місцевих жителів, підсумував Леонід Тулуш.

Напрям переробки сої в Україні потрібно розвивати, вважає радник при дирекції ННЦ «Інститут кормів та сільського господарства Поділля» НААН, академік Василь Петриченко.

За його словами, в Україні за останні 20 років створено унікальні сорти сої вітчизняної селекції, які характеризуються високим вмістом протеїну (40-42 %) та не поступаються кращим європейським сортам.

Шрот, виготовлений із соєвих бобів вітчизняної селекції є цілком конкурентним по якості із іноземними аналогами, і активно використовується в інтенсивних галузях тваринництва – молочному скотарстві, свинарстві, птахівництві. Використання шроту вітчизняного виробництва в тваринництві призведе до зниження собівартості продукції.

Успішним прикладом комплексного вирішення проблеми забезпечення білками тваринництва є Програма виробництва білкових культур, яка функціонує у Франції з 2014 року. Нині також відбувається активізація виробництва та переробки соєвих бобів у Польщі.

Для вирішення цієї проблеми в Україні необхідно розробити стратегію, невід’ємною складовою якої стане підтримка переробки сої та виробництво соєвої олії та шроту, підсумував Василь Петриченко.

Його позицію підтримав президент «Асоціації виробників та переробників сої» Віктор Тимченко, наголосивши у своєму виступі на необхідності забезпечення достатніх обсягів переробки сої для задоволення потреб внутрішнього ринку.

На його думку, це завдання набуває особливої актуальності за нинішньої ситуації в тваринництві, яка характеризується зменшенням поголів’я ВРХ.

Крім того, слід враховувати й унікальні агробіологічні особливості сої, які дозволяють отримувати додатковий економічний ефект у вигляді зменшення витрат на азотні добрива та збільшення приросту урожайності сільгоспкультур, в першу чергу озимої пшениці та кукурудзи, зауважив доповідач.

Втім, ключовим завданням держави щодо даного ринку є досягнення цінової стабільності на ринку соєвих бобів з метою недопущення зниження площ під соєю, яке спостерігається в останні роки. Скасування «соєвих правок» зменшить втрати сільгосптоваровиробників, які вирощують сою і не мають можливості експортувати її самостійно, а переробники не спромоглися викупити усі залишки вирощеного урожаю, вважає Віктор Тимченко

Дочасне скасування «соєвих правок», в першу чергу, негативно вплине на тваринницьку галузь внаслідок підвищення ціни на деякі компоненти кормів – соєву та ріпакову макухи й шроти, висловив занепокоєння засновник Школи м’ясного скотарства Іон Морару. Адже собівартість виробництва молока та м’яса значною мірою залежить від протеїнової складової в годівлі тварин.

На його думку, 2019 рік та початок поточного року в Україні були надзвичайно привабливими для розвитку молочного скотарства за рахунок більш низьких цін на більшість компонентів раціону годівлі худоби, в першу чергу, соєвого шроту. І хоча багато операторів ринку недооцінили такі можливості, така ситуація давала змогу мати нижчу собівартість виробленого молока, що, із врахуванням чи не найвищого рівня закупівельних цін в Європі, стабільно формувало досить високий рівень операційної маржі у виробників молока.

На необхідності розвитку виробництва «класичних» – не ГМО – сортів сої вітчизняної селекції, адже така продукція користується значним попитом на світовому ринку та забезпечує вищу дохідність, наголосив директор ННЦ «Інститут землеробства» НААН, академік Віктор Камінський.

При цьому, зауважив він, при формуванні державної політики фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва, в т.ч. виробництва сої, повинна враховуватись зміна клімату, яка позначається на зонах вирощування сої та інших культур.

Держава повинна визначитися, яка з двох моделей розвитку соєвого ринку є для неї пріоритетною: сировинна, яка передбачає, що переважні обсяги вирощених соєвих бобів експортуються у вигляді сировини, чи та, яка передбачає більш значні обсяги переробки сої всередині країни, вважає директор із зовнішніх зв’язків компанії «Allseeds Black Sea» Сергій Стоянов.

При цьому слід пам’ятати, що перша модель більш характерна для діяльності транснаціональних компаній. Вони орієнтовані, в першу чергу, на вивезення «сирої» продукції з огляду на меншу ризиковість такої діяльності та більш швидкий період обертання капіталу.

Друга модель передбачає більше залучення національних компаній. Проте їй притаманні більша ризиковість та довший період обертання капіталу.

З огляду на це дочасне скасування «соєвих правок» має більше політичний контекст і не враховує державних інтересів, зауважив Сергій Стоянов.

Регулювання експорту сої нетарифними методами мало позитивний вплив на економіку України. Адже запровадження «соєвих правок» сприяло завантаженню переробних підприємств додатковими об’ємами сировини, розвитку олієжирової галузі, а також збільшенню в експорті частки товарів з більшою доданою вартістю, зауважив старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко

З огляду на це дочасне скасування «соєвих правок», завдяки дії яких відбувалася поступова зміна виду товару експорту з соєвих бобів на олію та макуху (шрот), є економічно недоцільним, підсумував Артем Педорченко.

З позицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України учасників заходу ознайомила головний спеціаліст Департаменту розвиту рослинництва Олена Дідик, зазначивши, що питання «соєвих правок» є неоднозначним.

З одного боку, суттєво збільшились обсяги переробки сої в Україні, з іншого – спостерігається зменшення посівних площ під соєю. З огляду на те, що частина сільгосптоваровиробників внаслідок дії соєвих правок втратили частину доходів, Міністерство вважало за доцільне підтримати рішення щодо дочасної їх відміни, поінформувала Олена Дідик.

Розглянувши коло проблемних питань, пов’язаних із комплексною оцінкою впливу дочасного скасування «соєвих правок на:

• розвиток ринку насіння олійних культур в Україні та економіку сільського господарства;
• доходи виробників сої та ріпаку та їх фінансовий стан;
• подальші темпи розвитку ринку переробки насіння олійних культур в Україні;
• обсяги доданої вартості, що формуються в даному секторі економіки на етапах виробництва-переробки-експорту соєвих бобів та збільшення зайнятості в аграрній галузі;
• експортний потенціал даного сегмента аграрного ринку, обсяги та структуру валютних надходжень;
• розвиток ринку кормовиробництва в Україні;
• собівартість виробництва тваринницької продукції, обсяги реалізації та доходи сільгосппідприємств, що займаються тваринництвом;
• доходи бюджетів різних рівнів та позабюджетних фондів;
• загальну економічну ситуацію в агропромисловому виробництві та доходи інших учасників ринку олійних культур та продуктів їх переробки,

учасники круглого столу, ухвалили Резолюцію, яку направили центральним органам законодавчої та виконавчої влади для врахування при прийнятті відповідних рішень.

Читайте також:

Дочасне скасування «соєвих правок» матиме неоднозначні наслідки для розвитку соєвої та оліє-жирової галузей – Юрій Лупенко

Дочасним скасуванням «соєвих правок» утрачено унікальний шанс змінити сировинну модель розвитку аграрного сектора на прикладі окремо взятої галузі – Леонід Тулуш

Регулювання експорту сої нетарифними методами мало позитивний вплив на економіку країни – Артем Педорченко