За відсутності рівноцінної альтернативи неонікотиноїдам існує висока ймовірність їх заміни більш небезпечними для людини й довкілля препаратами та втрати експортних позицій української агропродовольчої продукції на світових ринках, зумовлених ризиками щодо зниження урожайності сільськогосподарських культур та їх якості, висловила занепокоєння заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська, коментуючи зміни, які очікують українських аграріїв в контексті світових та європейських викликів, на засіданні круглого столу «Засоби захисту рослин: економіка VS екологія».

Крім того, вважає експерт, зниження рівня прибутковості агроформувань послабить їх фінансово-економічну спроможність щодо розширеного відтворення виробництва та розвитку сільських територій, що матиме негативні мікро- та макроекономічні ефекти уже сьогодні та віддалені соціально-економічні наслідки у середньостроковій перспективі.

Українським сільгоспвиробникам уже не перший рік поспіль доводиться функціонувати в умовах істотних потрясінь, пов’язаних із цілою низкою чинників. Нині до них може додатися ще одна – обмеження щодо застосування окремих діючих речовин засобів захисту рослин (ЗЗР), зокрема інсектицидів неонікотиноїдної групи, наголосила Ольга Ходаківська.

Цього року, поінформувала вона, група українських учених за ініціативи Всеукраїнської аграрної ради провела дослідження, у рамках якого були вивчені екологічні та економічні наслідки щодо можливої відмови від застосування неонікотиноїдів.

Порівняльний аналіз віддалених ефектів показав, що за показником репродуктивної токсичності неонікотиноїди, як і піретроїди, мають слабо виражену токсичність, і є значно безпечнішими порівняно з ФОС-інсектицидами. За параметром мутагенності усі досліджувані препарати є помірно або малонебезпечними, в окремих із них мутагенності виявлено взагалі не було. Таким чином, порівняльний аналіз токсичності  неонікотиноїдів та інших інсектицидів, якими вони можуть бути замінені засвідчив, що за параметрами гострої токсичності неонікотиноїди виявилися більш безпечними порівняно з іншими препаратами!

Водночас наміри щодо запровадження згаданих обмежень викликають цілу низку питань. Перш за все, якими препаратами будуть замінені неонікотиноїди у разі запровадження цього обмеження, чи будуть замінники більш безпечними для людини, тварини та корисних комах.

Світова практика доводить протилежне, зазначила Ольга Ходаківська. Фермери змушені переходити на препарати більш старішого покоління, які є значно токсичнішими, ніж неонікотиноїди, та вимагають збільшення частоти і кратності обробок посівів.

У результаті зростають екологічні ризики та економічні втрати. В українських реаліях це може боляче вдарити по аграрному сектору та національній економіці загалом, підсумувала Ольга Ходаківська.

Захід відбувся 21 листопада 2019 року у Сумах.

Організатори – Сумська обласна державна адміністрація, ГС «Всеукраїнська аграрна рада», ННЦ «Інститут аграрної економіки», Сумський національний аграрний університет.