Дочасна відміна положень Податкового кодексу України, які регламентують спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість операцій із експорту соєвих бобів, є економічно недоцільною, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ініціативи щодо дострокового скасування дії пункту 63 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, які обговорюються окремими представниками нового депутатського корпусу.

Згадані положення набули чинності з вересня 2018 року, нагадав експерт.

За його словами, вже за перший маркетинговий рік свого функціонування «соєві правки» продемонстрували свою ефективність: обсяги переробки сої та експорту відповідних продуктів суттєво зросли. При цьому вплив на товаровиробників не був таким критичним, як це вбачалось окремим учасникам ринку. Компромісне рішення, ухвалене Верховною Радою України у травні 2018 року щодо надання сільгосппідприємствам ­ безпосереднім виробникам соєвих бобів – експортного відшкодування з ПДВ, стало своєрідним амортизатором можливих негативних наслідків змін.

Наразі розпочався другий – із повних трьох, відведених для проведення експерименту – маркетинговий рік функціонування відповідних податкових новацій, зауважив науковець.

Динамічне зростання обсягів переробки сої триває. За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, у 2019 році вони можуть майже вдвічі перевищити відповідний показник 2017 року в 1,0 млн т.

За даними Державного комітету статистики України, за 9 місяців 2019 року обсяги виробництва соєвої олії склали 221,2 тис. т, тобто перевищили показник січня-вересня минулого року в 1,5 разу, підкреслив Леонід Тулуш.

Практично на стільки ж – у 1,45 разу – зросли обсяги виробництва соєвого шроту (макухи). За 9 місяців цього року його вироблено 924,1 тис. т.

На фоні рекордного урожаю 2018 року, який майже на 15 % перевищив попередній показник, збільшилися й обсяги експорту сої. Втім, темпи зростання експорту продуктів переробки сої значно випереджають збільшення поставок сировини на зарубіжні ринки, зауважив експерт.

Обсяги експорту соєвого шроту (макухи) за 9 місяців 2019 року зросли проти показників відповідного періоду минулого року у 2,4 разу, олії – в 1,8 разу. Натомість, обсяги експорту соєвих бобів у не переробленому вигляді зросли лише в 1,6 разу.

Характерною ознакою 2019/2020 маркетингового року є суттєве зниження обсягів виробництва сої – майже на 18 % проти рівня 2018/2019 МР. Наявний обсяг виробництва - 3,7 млн т - відкриває привабливі цінові перспективи для виробників: як з огляду на обсяги переробки сої у 2018/2019 МР, які складають майже половину поточного обсягу виробництва, так і з огляду на обсяги експорту соєвих бобів у попередньому періоді у понад 2,5 млн т.

Крім того, негативний ціновий тренд на світовому ринку сої вже себе вичерпав. У жовтні 2019 року рівень світових цін на соєві боби збільшився на 5-6 % проти показника серпня-вересня цього року, який був найнижчим за останні декілька років. Світові ціни на соєвий шрот (макуху) також розпочали плавне зростання. Отже, вже найближчим часом можна очікувати підвищення рівня закупівельних цін на сою і в Україні. А це, в свою чергу, позитивно позначиться на фінансових результатах діяльності із вирощування сої, які до цього часу прогнозувались гіршими, ніж торік, спрогнозував Леонід Тулуш.

На його думку, у разі дотримання законодавчо встановлених строків проведення експерименту є передумови збільшення рівня переробки сої в Україні майже утричі. Якщо до початку експерименту у 2010-2018 роках на переробку надходило 22–23 % соєвих бобів, то на момент його завершення у 2022 році цей показник може досягти 65–70 %, вважає експерт.

Таким чином, в Україні наявні необхідні виробничі потужності для переробки сої, а на зовнішніх ринках, як показали результати експортної діяльності у 2018/2019 МР, наявний попит на продукти її переробки. З огляду на це нині економічні підстави для дочасного скасування «соєвого ПДВ-експерименту» відсутні. Доки є можливість забезпечити збільшення обсягів переробки сільгосппродукції в Україні, нею слід скористатися, зберігаючи при цьому стабільність податкових правил гри, підсумував Леонід Тулуш.