seedsПодальше зменшення державної підтримки вітчизняної селекції, в тому числі й наукових установ НААН, несе в собі низку загроз. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, воно сприятиме збільшенню експорту іноземного насіння до України втричі – до 1,5 млрд дол. США – і з часом повністю витіснить вітчизняні сортові ресурси з ринку насіння й садивного матеріалу, що загрожує продовольчій безпеці нашої держави, висловив занепокоєння завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

Адже, пояснив він, насінництво є потужною складовою зростання виробництва сільськогосподарських культур. Воно є важливим резервом підвищення споживчих якостей агропродукції, покращення якості та безпечності продуктів харчування. Від успішного розвитку насінництва залежить насичення ринку та продовольча безпека України.

Крім того, воно є предметом гордості вітчизняних вчених-селекціонерів. Серед їх здобутків не лише знамениті на увесь світ одеські, миронівські та харківські пшениці, а й чимало інших сільськогосподарських культур, у тому числі гібриди кукурудзи, перспективні сорти інших зернових, зернобобових, технічних культур, овочів та багато інших.

Для щорічної сівби в межах 15-16 млн га зернових культур необхідно мати близько 2,5-3,0 млн т насіння нових високопродуктивних сортів і гібридів. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, це – 0,8-1,0 млн т насіння ярих і 1,7-2,0 млн т насіння озимих зернових, в т.ч. понад 2 тис. т добазового, 500 тис. т базового і 2,0–2,5 млн т сертифікованого насіння.

Нині частка посівів, зайнятих сортами Національної академії аграрних наук України від загальної посівної площі в Україні, становить по сої – 70,0 %, пшениці ярій та озимій – 75-80 %, ячменю ярому та озимому – 80,0 %, житу – 95%, просу, гречці та рису – майже 100%, поінформував Олександр Захарчук.

Водночас, зазначив він, Україна закуповує за кордоном насіння на 0,5 млрд дол. США щороку. Вже нині іноземне насіння виграє конкуренцію порівняно з вітчизняним по овочевих, кормових та деяких технічних культурах – соняшник, ріпак, цукрові буряки, де його частка становить від 70% до 90%.

Поширеною є практика постачання до України значних партій насіння іноземних фірм за демпінговими митними цінами. Воно реалізується на внутрішньому ринку, негативно впливаючи на ціни придбання аналогічного вітчизняного насіння. Найбільші порушення правил відмічені при реалізації насіння цукрових буряків, низки овочевих культур, квітів і багаторічних трав.

Така ситуація є дуже прикрою та загрозливою. Адже наразі поставки вітчизняного насіння за кордон становлять на суму лише 10–20 млн дол. США щорічно. Тоді як Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол. США, зауважив експерт.

Щоб реалізувати цей потенціал та запобігти експансії зарубіжних виробників насіння на ринок України, необхідно створити належні умови для подальшого розвитку вітчизняної селекції й насінництва. Роль держави при цьому має полягати у спрямуванні зусиль, у тому числі законодавчої та фінансової підтримки, на сприяння виходу вітчизняних сортів на міжнародний ринок, залученні іноземних інвестицій для створення інфраструктури насінництва, забезпеченні законних та прозорих прав на інтелектуальну власність українських селекціонерів та селекційних установ, підсумував Олександр Захарчук.

 

Довідка

В системі НААН насінництво ведеться у 46 наукових установах, 135 дослідних господарствах, по 550 сортах і гібридах 87 сільськогосподарських  культур.

Щорічно вони виробляють:

  • понад 5,0 тис. т добазового насіння первинних ланок;
  • 60,0 тис. т базового насіння;
  • 1,1 тис. т батьківських форм гібридів кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сорго;
  • 70-80 т насіння овочевих та понад 100 т баштанних культур;
  • 20,0 тис. т базового насіння картоплі;
  • 1,5 млн шт. саджанців плодових культур;
  • 1,5 млн шт. саджанців винограду, а також насіння та саджанці інших культур.

Загальна вартість кондиційного насіння, що вирощується в системі НААН, складає близько 17 млрд грн (близько 600 млн дол. США).