Чим відрізняються споживчі тенденції світового продовольчого ринку в залежності від регіону? Як розробити експортну стратегію та вибрати перспективні ринки для експорту агропродукції? У чому полягають особливості експорту органічної продукції? Як оподатковуються експортні операції? Такі питання обговорили учасники форуму «Експорт агропродовольчої продукції: нові можливості для українських товаровиробників», який відбувся 14 грудня 2018 року в рамках II міжнародної виставки Ukrainian Food Expo.

Організатор: Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».

З вітальним словом до учасників звернулись завідувач Сектору підтримки експорту вітчизняної аграрної продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України Ганна Морозова та голова Громадської спілки «Аграрний союз України», к.т.н. Геннадій Новіков.

Світова торгівля продовольством постійно зростає, зазначив у своєму виступі «Регіональні споживчі тенденції світового продовольчого ринку» заступник директора Інституту аграрної економіки, член-кореспондент Микола Пугачов. Якщо у 2000 році загальний експорт продукції сільського господарства становив 411 млрд дол. США, то у 2007 році – вже 873 млрд дол. США, а у 2017 – майже 1400 млрд дол. США, збільшившись за 17 років більш, ніж утричі. Глобальний ринок продовольства характеризується збільшенням глобального виробництва та міжнародної торгівлі по всіх основних групах агропродовольчої продукції. Характерною тенденцією останніх років є падіння світових цін на продовольство.

Якщо річний товарообіг підприємства перевищує 50 млн грн, операційна діяльність – 3 роки, кількість персоналу в штаті – 10 осіб, а до то ще є окрема структурна одиниця, що відповідає за зовнішньоекономічну діяльність із добрим володінням англійської мови, і наявна сертифікації виробництва та/або продукції/послуг, – саме час замислюватись про експорт, зазначив аналітик агропродовольчих ринків, міжнародний консультант FAO Андрій Панкратов, виступаючи з доповіддю «Вибір перспективних ринків для експорту агропродукції». Починати роботу щодо експорту аграрної продукції варто з вибору кількох потенційних ринків, вибору фокуса, детального вивчення ринків, встановлення контактів та особистого знайомства з ринками, порадив він.

Про основні складові підходу швидкого експорту («метод наукового тику»), розповів тренер/консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки Олег Мирошніченко, у своєму виступі «Експорт: стратегічний підхід vs швидкі продажі». По-перше, складаємо списки потенційних покупців на основі відкритих джерел. По-друге, проводимо активні контакти/обдзвони/листи згідно до складених списків потенційних покупців. По-третє, «підігріваємо» контакти і домовляємося про зустрічі. І, нарешті, проводимо зустрічі з потенційними контактами в Україні на міжнародній виставці у себе в компанії або у покупця.

Експерт з контролю експорту органічної продукції компанії «Органік Стандарт», керівник відділу по роботі з клієнтами компанії «Органік Стандарт», член офіційної робочої групи «Імпорт» (WG Import) Спілки європейських органічних сертифікаційних органів (EOCC – European Organic Certifiers Council) Юлія Галашевська у своїй презентації на тему «Особливості експорту органічної продукції» поінформувала про основні вимоги до експорту органічної продукції:

• сформовано партію органічної продукції;
• на продукцію, що експортується, оформлений сертифікат інспекції;
• на кожну індивідуальну упаковку органічної продукції повинно бути нанесено експортне маркування, заздалегідь затверджене контролюючим органом;
• на кожну партію продукції на експорт були проведені відбір зразків продукції та лабораторні дослідження;
• оператор, що здійснює експорт органічної продукції, зареєстрований в системі TRACES та активований в системі Сертифікаційним Органом, що контролює діяльність оператора.

Член групи експертів з питань сільськогосподарської торгівлі в Європі та Центральній Азії FAO, асоціація «Дунайська соя», к.е.н. Володимир Пугачов, презентуючи своє дослідження «Останні тенденції та прогноз їх розвитку щодо вимог імпортерів до сої та продуктів її переробки в країнах ЄС в контексті забезпечення простежуваності та сталості аграрного виробництва», наголосив на місії Donya Soya в Україні. Воно, зокрема, полягає у сприянні незалежному Європейському забезпеченню протеїном та сталому виробництву високоякісної сої без ГМО в Європі, а також розбудові ланцюгів доданої вартості для не-ГМ сої та органічної сої в Молдові, Україні, Сербії та Боснії та Герцеговині. Протягом наступних років проект розвиватиме національний ринок, стане корисним для виробників продуктів харчування та споживачів та позитивно вплине на навколишнє середовище, зазначив доповідач.

Про основні джерела інформації щодо експорту за даною галуззю розповів генеральний директор Ради з питань експорту продовольства Богдан Шаповал у доповіді «Алгоритм роботи з міжнародними ринками для підприємств харчопрому». Це, зокрема, профільні портали (ITC, FAOSTAT, OECD, USDA); галузеві видання у відповідних країнах; довідники, описи ринку, звіти міжнародних організацій; міжнародні заходи (study tour), а також конкуренти та партнери на даному ринку.

У своєму виступі «Оподаткування експортних операцій» експерт з питань оподаткування ГО «Інститут податкових реформ», головний редактор журналу «Агро про» Ельвіра Ткачова приділила увагу новій системі моніторингу податкових накладних, можливим наслідкам щодо повернення ПДВ при експортних операціях, оподаткуванню окремих операцій; електронному кабінету та іншим аспектам, пов’язаним з експортом сільгосппродукції.

За результатами обговорення учасники заходу дійшли висновку про необхідність розширення меж експорту українських товаровиробників та відповідно створення консультаційно-експертних груп для допомоги в цих питаннях.

У заході взяли участь близько 70 осіб. Серед них, зокрема, представники сільськогосподарських виробників, громадських організацій, державних органів управління, наукових установ, а також засобів масової інформації.