За останні 20 років вітчизняна галузь птахівництва досягла найвищих темпів зростання в секторі сільгосппідприємств з-поміж інших галузей сільського господарства, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу державної підтримки на розвиток окремих напрямів аграрного бізнесу в Україні.

Значне зростання обсягів виробництва продукції птахівництва в секторі агропідприємств в Україні стало можливим завдяки довгостроковій державній політиці фінансової підтримки розвитку галузі: у першу чергу – наданню податкових преференцій птахівничим підприємствам. Саме цей чинник сприяв припливу інвестицій та активному впровадженню інноваційних технологій, вважає Леонід Тулуш.

Сучасний птахівничий бізнес, нагадав експерт, намагається об’єднати усі ланцюги руху продукції до кінцевого споживача: вирощування кормової бази – виробництво птиці – переробка птиці – торгівля виробленою продукцією через власні торгові точки. При цьому виробництво та переробка птиці забезпечується, як правило, у рамках діяльності одного економічного суб’єкта, а формування кормової бази та здійснення торгівлі – за рахунок пов’язаних із ним осіб.

Таким чином, підприємства птахівничої галузі змогли отримати максимальну вигоду із наявних у галузі податкових преференцій, переважно – за рахунок застосування спеціальних податкових режимів.

Як наслідок, за останні два десятиріччя поголів’я птиці у сільгосппідприємствах збільшилося майже у п’ять разів, поінформував Леонід Тулуш. Якщо на початку 2000-х років воно не перевищувало 30 млн голів, то вже на початок 2010 року збільшилося більш, ніж утричі і склало понад 100 млн голів. А на початку 2014 року, в якому відбулася російська агресія, поголів’я курей сягнуло 132 млн голів.

Обсяги реалізації м’яса птиці сільгосппідприємствами за час надання податкових преференцій зросли майже у 15 разів, наголосив експерт. Якщо на початку 2000-х років птахівничі підприємства змогли реалізували лише менш як 0,1 млн т курятини, то у «довоєнному» 2013 році – вже майже 1,3 млн т.

Водночас обсяги реалізації птиці господарствами населення залишалися практично незмінними з початку 2000-х років – 240-270 тис. т на рік.

Значно зросли за час надання податкових преференцій й обсяги виробництва яєць, зауважив Леонід Тулуш. Якщо на початку 2000-х років вітчизняні птахівничі підприємства виробляли менше 3,0 млрд шт. яєць, то вже у 2010 році їх кількість перевищила 9,4 млрд шт. У 2014 році обсяги виробництва яєць склали понад 11,7 млрд шт., тобто майже у 4,5 разу перевищили показник 2000 року.

Аналіз показників розвитку галузі птахівництва показує, що вже на початок 2010 року галузь птахівництва досягла значних показників розвитку та рентабельності діяльності. А станом на початок 2014 року темпи зростання галузі фактично вичерпали можливості повного споживання виробленої продукції птахівництва в Україні: з’явились ознаки перевиробництва, особливо з огляду на суттєве зменшення чисельності населення на контрольованих Україною територіях. При цьому представники птахівничої галузі  всупереч економічній доцільності продовжували, й нині продовжують користуватись наданими сільгосппідприємствам податковими преференціями, підсумував Леонід Тулуш.