Насінництво є потужною складовою зростання виробництва сільськогосподарських культур. Від його успішного розвитку залежить насичення ринку та продовольча безпека. Воно є важливим резервом підвищення споживчих якостей агропродукції, покращення якості та безпечності продуктів харчування. Крім того, насінництво є предметом гордості українських вчених-селекціонерів. Серед їх здобутків не лише знамениті на увесь світ миронівські пшениці, а й чимало інших сільськогосподарських культур. Зокрема, гібриди кукурудзи, перспективні сорти зернових, зернобобових, технічних культур, овочів, унікальна безнаркотична конопля та багато інших. І, насамкінець, насінництво виробляє високоліквідний товар, який має високий попит на ринку, має приносити належні доходи його власникам та виробникам, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, відкриваючи науково-практичну конференцію «Проблеми комерціалізації та виплат роялті на ринку насіння і садивного матеріалу», який відбулася в установі 22 травня 2018 року.

У більшості країн світи використання насіння регулюється, а взаємодія між учасниками цього ринку здійснюється за певними правилами в інтересах усіх його учасників. При цьому в Україні зберігаються певні проблеми з забезпеченням доброчесної конкуренції на ринку насіння, захисту інтелектуальної власності, випробуванням сортів, ліцензування та розподілу доходів тощо, зауважив академік, запрошуючи учасників заходу до обговорення зазначених проблем та пошуку шляхів їх вирішення.

Стрімкий розвиток суспільно-виробничих та економічних відносин агропромислового комплексу, пов’язаний із набуттям Україною членства у Світовій організації торгівлі й необхідністю побудови тісніших інтеграційних зв’язків з Європейським Союзом, вимагає постійного удосконалення та оновлення організаційно-технологічних рішень, адаптованих до міжнародних стандартів, зокрема у сфері насінництва і селекційних досягнень, які визначають науковий прогрес у рослинництві, зазначив у своїй доповіді «Проблеми комерціалізації та виплат роялті на ринку насіння  в Україні» завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

Однак, незважаючи на значні поліпшення на вітчизняному ринку насіння, Україна ще поступається іншим європейським країнам у забезпеченні виробничих посівів якісним сертифікованим насінням вищих категорій та задоволенні своїх потенційних експортних можливостей. Зокрема, у нас досить найнижчий у Європі рівень продажу кондиційного насіння – лише 4-5%, тоді як у країнах ЄС цей показник складає в середньому 50%, наголосив науковець.

За його словами, вітчизняна галузь селекції та насінництва переживають сьогодні не найкращі часи. Ефективність державної програми формування і здійснення насіннєвої політики дуже низька, а контроль у насінництві через постійне реформування відповідних органів вкрай недостатній. Як наслідок, має місце незаконний обіг насіння сортів сумнівного походження, невизнаних сортів або насіння низької якості.

Крім того, з 2006 року відсутня офіційна державна та відомча статистика сортових посівів. А це унеможливлює контроль за кількістю проданого насіннєвого матеріалу, використанням інтелектуальної власності та виплатою роялті, а відповідно й сплатою податків до державної скарбниці, зауважив доповідач.

На його думку, основою розвитку вітчизняної селекції й насінництва у подальшому є запровадження механізму отримання ліцензійних платежів на основі реального відображення використання вартості насіння і садивного матеріалу, реєстрація їх незалежним органом обліку, нагляду та контролю.

Важливим чинником підтримки національної селекції має стати використання селекційних платежів за Farm Saved Seed. Це – сума, яку мають сплачувати фермери за використання у цілях розмноження на власному господарстві продукції їх врожаю, що був отриманий із висадженого розмножувального матеріалу сорту, пояснив науковець. Адже нині товаровиробники використовують таке насіння без погодження із селекціонерами і, відповідно, без жодних платежів.

Насінництво у перспективі має розвиватися по ринковому шляху за умов створення і функціонування цивілізованого, прозорого, регульованого державою ринкового обігу насіння і садивного матеріалу та захисту інтелектуальних прав селекціонера й селекційних установ, зазначив Олександр Захарчук. Для цього, на думку науковців Інституту аграрної економіки, необхідно запровадити цілу низку заходів:

• привести правові норми та аспекти сплати роялті в Україні на основі досліджень досвіду їх використання у країнах ЄС та світу;
• запровадити обов’язкове декларування сортових виробничих посівів агровиробниками, які є власниками землі сільгосппризначення площею понад 25 га (для картоплі –від 10 га);
• розробити чіткий механізм отримання ліцензійних платежів на основі реального відображення використання вартості насіння і садивного матеріалу, використовуючи ліцензійні та субліцензійні угоди й їх реєстрацію незалежним органом обліку, нагляду та контролю – насіннєвою асоціацією України;
• підтримати національну селекцію за рахунок використання селекційних платежів за Farm Saved Seed;
• підвищити роль насіннєвої асоціації України в частині реєстрації ліцензійних угод та виплат роялті, а також контролю, реєстрації та введення бази насіннєвих й товарних посівів у розрізі сортів та гібридів;
• збільшити надходження інвестицій за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для продукування нових високопродуктивних й якісних сортів вітчизняної селекції;
• передбачити підтвердження сплати роялті та/або виплат за Farm Saved Seed, як умови державної підтримки за відшкодування вартості насіння/садивного матеріалу;
• розробити комплексну державну програму розвитку вітчизняної селекції та насінництва, підсумував Олександр Захарчук.

Його позицію підтримав заступник директора з наукових питань Інституту фізіології рослин та селекції НАН, академік НААН, , Микола Гаврилюк. Висвітлюючи сучасний стан галузі насінництва в Україні, він приділив особливу увагу основним проблемним питанням щодо сертифікації насіння, а також зупинився на міжнародних перспективах розвитку насінництва.

Директор ЗАТ «Інститут інноваційного провайдингу», член-кореспондент НААН Сергій Володін поділився своїм баченням проблем комерціалізації інтелектуальних прав у ринкових відносинах трансферу біоінновацій та використання інтелектуальної власності у рослинницькій галузі.

Заступник директора Українського інституту експертизи сортів рослин, к.с-г.н.,  Світлана Ткачик наголосила у своєму виступі на необхідності правової охорони сортів рослин в Україні та формування сортових рослинних ресурсів, а також розповіла про основні проблеми сортової політики держави.

Виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко ознайомила учасників заходу з правими аспектами сплати роялті в Україні, а також з міжнародним досвідом забезпечення інтелектуальної власності.

Директор  ТОВ «Дельта-сідс», к.с-г.н. Олександр Гончар презентував системи збору роялті в Україні та інших країнах світу.

Провідний науковий співробітник Селекційно-генетичного інституту – центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН України, к.с-г.н., Тетяна Аріфова розповіла про практичні аспекти системи збору роялті на прикладі своєї установи.

За результатами обговорення учасники заходу прийняли відповідну резолюцію.

У роботі конференції взяли участь понад 30 представників центральних органів виконавчої влади, наукових селекційних установ НАН та НААН, провідних громадських організацій та об’єднань сільгосппідприємств, асоціацій та об’єднань виробників, представників провідних насіннєвих компаній.

Організатор – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».