Без належної оцінки усіх можливих економічних ефектів запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, може порушити конкурентне середовище в аграрному секторі економіки та призвести до небажаних наслідків, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи відповідні законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України наприкінці 2017 року (реєстр. №7420 та два альтернативних – реєстр. №7420-1 та №7420-2).

На його думку, ключовим питанням при запровадженні пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується в якості сировини для їх виробництва, є формування переліку відповідних товарних позицій. Дана проблема потребує максимально зваженого підходу та значного обсягу аналітичної роботи з метою мінімізації можливих негативних наслідків як для бюджету, так і для самих суб’єктів господарювання.

З одного боку, зауважив Леонід Тулуш, необхідно запобігти значним втратам бюджетних надходжень, які є очевидними при зниженні ставки ПДВ. Отже, на першому етапі реалізації ідеї застосування пониженої ставки на продукти харчування перелік продуктів повинен бути мінімальним – інакше бюджетні втрати будуть неприйнятними.

З іншого боку, бажано не сформувати переваг окремим суб’єктам аграрного бізнесу при включенні їх продукції до переліку товарів, поставки яких оподатковуватимуться за пониженою ставкою.

Крім того, слід враховувати й можливий негативний вплив на діяльність сільгосптоваровиробників, зареєстрованих платниками ПДВ. Необхідно унеможливити випадки, коли «вихідний» ПДВ не покриватиме повною мірою суми «вхідного», тобто виникатиме так зване «дебетове сальдо» з ПДВ. Останнє гарантовано матиме місце при виборі законопроекту №7420, зазначив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, при ухваленні остаточного рішення щодо запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, необхідно зважати й на мету такої новації. Це може бути як забезпечення доступності продуктів харчування для населення із низькими доходами, так і підтримка окремих напрямів діяльності, продукція яких потрапить до переліку на понижену ставку.

Крім того, запровадження пониженої ставки ПДВ на продовольство в Україні мало б сприяти вирівнюванню умов господарювання між офіційною та «сірою» аграрною економікою. Адже представники останньої не сплачують ПДВ, внаслідок чого мають цінові переваги, вважає Леонід Тулуш.

За його словами, слід зважати й на рівень розвитку процесів вертикальної інтеграції на ринках окремих видів продовольства. Тому що суб’єкти господарювання, в яких запроваджений ланцюжок «виробництво – переробка – торгівля» в рамках однієї групи взаємопов’язаних осіб, однозначно отримають більші переваги, ніж суб’єкти, які не контролюють переробку та торгівлю продукцією, що ними виробляється.

З огляду на це, зазначив Леонід Тулуш, до переліку товарних позицій, що підпадатимуть під дію пониженої ставки ПДВ, доцільно включити сільгосппродукцію, яка входить до наступних груп.

Перша, це агропродукція, значні обсяги якої виробляються господарствами населення, які не є платниками ПДВ, а отже, реалізуються переважно без сплати ПДВ. Йдеться, перш за все, про молоко, м’ясо великої рогатої худоби, коней, овець, кроликів, індиків, мед та овочі. Ринки відповідних продуктів характеризуються значною кількістю товаровиробників та низьким рівнем вертикальної інтеграції виробничих процесів.

До другої групи, на думку експерта, відноситься сільгосппродукція, переважна більшість якої вивозиться за межі території України в митному режимі експорту, а, отже, вимагає значних обсягів бюджетного відшкодування ПДВ. Це, зокрема, пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя.

Зрозуміло, що під дію пониженої ставки ПДВ підпадатимуть й поставки продуктів харчування, вироблених переважною мірою із відповідних видів сільгосппродукції.

У такий спосіб вдасться, з одного боку, мінімізувати бюджетні втрати, що матимуть місце при запровадженні пониженої ставки ПДВ, а з іншого – частково вирівняти конкурентне середовище для платників та неплатників ПДВ із числа сільгосптоваровиробників, що функціонують на відповідних сегментах аграрного ринку, підсумував Леонід Тулуш.