Україна зробила свій вибір щодо ринку сільськогосподарських земель ще у 1990 році, коли була проголошена приватна власність на землю. З того часу в Інституті аграрної економіки були розроблені засади паювання та приватизації земель, їх оцінки, механізмів використання та обігу тощо, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на засіданні відділення аграрної економіки і продовольства НААН, яке відбулося 23 вересня 2016 року.

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, поінформував доповідач, запровадження обігу сільськогосподарських земель має здійснюватися поетапно.

На першому етапі право придбати землі мають отримати жителі сіл та громадяни України, які бажають самостійно працювати на своїй ділянці.

На другому етапі це мають бути невеликі фермерські та особисті селянські господарства.

І лише потім до цього процесу приєднаються с/г підприємства.

При цьому мають бути встановлені жорсткі обмеження щодо максимальних розмірів земельної ділянки для одного покупця, запроваджені механізми пільгового кредитування громадян-покупців сільськогосподарських земель, підтримки ліквідності земельних ділянок, зокрема через механізми випуску земельних облігацій та підтримки їх стабільного курсу тощо, зауважив академік.

Для цього, зокрема, потрібно в найкоротші терміни прийняти низку законодавчих актів:

• «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»;
• «Про державну інвентаризацію земель»;
• «Про державний земельний (іпотечний) банк»;
• «Про іпотеку землі»;
• «Про зонування земель»;
• «Про економічне стимулювання раціонального використання земель сільськогосподарського призначення».

Також необхідна широка роз’яснювальна робота щодо переваг ринкового обігу земельних ділянок для селян, в першу чергу щодо іпотечного кредитування, розвитку малого сільськогосподарського підприємництва, підсумував Юрій Лупенко.