Україна має диверсифікувати ризики падіння цін на світовому зерновому ринку, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на пленарному засіданні Міжнародної наукової конференції «Землеробство ХХІ століття. Проблеми та шляхи вирішення», яка відбулася 10 червня 2015 року у ННЦ «Інститут землеробства НААН».

За словами доповідача, динаміка цін на вітчизняному зерновому ринку значною мірою залежить від волатильності їх на світового ринку,

На його думку, щоб зменшити втрати виробників зерна у періоди зниження цін на світовому ринку, необхідно, насамперед, використовувати внутрішні можливості для використання зерна.

Таким, на думку академіка, є збільшення спрямування зерна на годівлю тварин. Це дозволить не тільки забезпечити споживання зерна та продукції тваринництва на рівні раціональних норм, а й нарощувати обсяги експорту тваринницької продукції, що має вищий, ніж зерно, вміст доданої вартості.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, при використанні зерна для виробництва молока сукупна додана вартість від виробництва зерна і молока зростає у 2,2 разу, а для виробництва м’яса свиней – у 2,5 разу. При цьому у розрахунку на 1 млн тонн зерна додатково можна створити 9,3 тис. робочих місць за молочним напрямом і 4,4 тисячі – на виробництві свинини.

Також важливим напрямом диверсифікації є нарощування експорту зернокруп’яних культур, таких як гречка і просо, а також жита та вівса, попит на які на світовому ринку постійно зростає, зауважив експерт.

Зміна структури українського експорту на користь продукції з підвищеним вмістом доданої вартості, а також розширення експорту зернової продукції, ціни на яку мають низьку волатильність на світовому ринку, дозволить збільшити доходи українських товаровиробників та зменшити їх втрати у разі падіння експортних цін, підсумував Юрій Лупенко.

Учасники конференції обговорили питання раціонального використання земельних ресурсів, збереження і відтворення родючості ґрунтів, інновацій в агропромисловому комплексі та інші.

У заході взяли участь науковці Інституту аграрної економіки та інших установ НААН, співробітники навчальних закладів, керівники підприємств аграрного сектору економіки, народні депутати та представники громадських організацій.