4 червня 2015 року завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш взяв участь у роботі круглого столу «Результати податкових новацій в аграрному секторі у 2015 році та прогнози податкової політики АПК на 2016–2018 роки», яке відбулося у рамках XXVІІ Міжнародної агропромислової виставки «Агро 2015» та Українського форуму з аграрної та продовольчої стратегії. Організатор заходу – Департамент фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України.

В умовах інтеграції аграрного сектора вітчизняної економіки в європейський економічний простір питання державного регулювання конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції набувають особливого значення, зазначив Леонід Тулуш.

На його думку, найбільш дієвим важелем забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції нині є спецрежим ПДВ – специфічна форма державної фінансової підтримки. Завдяки його застосуванню у 2014 році агропідприємства змогли акумулювати близько 20 млрд грн. додаткових фінансових ресурсів. Внаслідок цього, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, доходність агропромислового виробництва підвищилась майже на 10 %.

Дія спецрежиму ПДВ сприяє забезпеченню інвестиційної привабливості аграрної галузі, зростанню рівня фінансових вкладень у розвиток агропромислового виробництва, що позитивно позначається на його обсягах, особливо в частині рослинництва, а також підвищенню кредитоспроможності підприємств галузі.

Однак спецрежим ПДВ-акумулювання, будучи найбільш дієвим порівняно із більшістю програм прямої бюджетної підтримки завдяки своїй доступності та низьким затратам на адміністрування, має цілу низку недоліків, зауважив експерт.

Перш за все, за оцінками вчених Інституту аграрної економіки, майже дві третини сум ПДВ-акумулювання генеруються тими видами сільгосппродукції, які фактично не потребують бюджетної підтримки – рентабельність їх виробництва і так є досить високою.

Другий суттєвий недолік – проциклічність підтримки. Тобто при збільшенні обсягів виробництва та його рентабельності зростають і суми ПДВ-акумулювання, тоді як більші суми підтримки повинні припадати на менш рентабельні або збиткові види діяльності.

У своєму нинішньому вигляді спецрежим ПДВ дещо стримує інвестиційну активність суб’єктів господарювання, що планують здійснювати значні капіталовкладення. Адже у випадку їх здійснення вони не зможуть скористатися перевагами ПДВ-акумулювання. Спецрежим ПДВ гальмує розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, оскільки кооперативи поставлені у нерівні податкові умови із сільгосппідприємствами.

Крім того, спецрежим негативно впливає на рівень цін експортоорієнтованих культур, при вивезенні яких не здійснюється відшкодування сум ПДВ, оскільки відсутнє відповідне джерело коштів.

Проте, повне скасування дії спецрежиму ПДВ є недоцільним, зазначив експерт. Адже за відсутності інших інструментів державної фінансової підтримки розвитку аграрної галузі в Україні та в умовах сучасних інтеграційних процесів це може призвести до непередбачуваних наслідків. Економічні втрати держави від скасування спецрежиму ПДВ значно переважатимуть обсяги додаткових бюджетних надходжень.

Натомість спеціальний режим справляння ПДВ має бути вдосконалений шляхом обмеження кола його реципієнтів на основі науково-обґрунтованих критеріїв щодо умов доступу до ресурсів даного виду державної фінансової підтримки. Йдеться, зокрема, про запровадження додаткових умов щодо можливості користування спецрежимом – вимоги щодо соціальної спрямованості бізнесу, його участі у фінансуванні розвитку сільських територій, мінімальної частки тваринництва в загальних доходах, обмеження надприбуткових видів діяльності тощо.

Застосування такого підходу дозволить, з одного боку, посилити регулюючі властивості податкового механізму у сільському господарстві та мінімізувати непродуктивні бюджетні втрати, а з іншого – зберегти державну фінансову підтримку в умовах посилення євроінтеграційних процесів для тих суб’єктів, діяльність яких відповідає державних пріоритетам розвитку аграрної галузі економіки, підсумував Леонід Тулуш.