14 травня 2015 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми та перспективи міжнародної інтеграції аграрного сектору економіки України», у якій взяли участь понад 180 учасників з України, Білорусі, Казахстану, Литви, Молдови, Німеччини та Франції.

Переглянути фото

Міжнародна інтеграція економіки загалом і її аграрного сектору зокрема  є ключовим напрямом сучасної державної політики України, зазначив президент Національної академії аграрних наук України, академік НААН Ярослав Гадзало, відкриваючи конференцію.

За його словами, нинішній етап розвитку аграрного сектору відбувається в умовах становлення Асоціації між Україною та ЄС і його державами членами. Це не просто новий формат відносин, а й додаткові можливості для України. Адже асоціація з ЄС, як і міжнародна інтеграція в цілому є потужним стимулом для модернізації вітчизняної економіки, подальшого розвитку її структури та якісного вдосконалення.

Природно, що такі процеси мають відбуватися за активної ролі і участі вітчизняної науки. Вважаю, що конференція допоможе визначити найгостріші проблеми міжнародної інтеграції, оцінити її наслідки та актуальні напрями, що потребують участі аграрної науки, розширення наукових розробок та поглиблення досліджень, зазначив Ярослав Гадзало.

Цю думку підтримав у своєму вітальному слові заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань науки, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, член-кореспондент НААН Іван Кириленко.

Він наголосив на необхідності обговорення проблематики конференції крізь призму нинішньої ситуації – «в умовах війни». Адже саме вони обумовлюють низку викликів, загроз та ризиків для аграрного сектору економіки України.

Одним з основних ризиків є відтермінування під тиском країни-агресора набуття чинності Угодою про асоціацію України та ЄС. А це означає втрату на певний час величезного 500-мільйонного ринку. Крім того, війна, зазначив він, це – заморожена торгівля сільськогосподарською продукцією зі Сходом, відсутність державної підтримки аграрного сектору, різке збільшення податкового навантаження на село, стагнація кредитування агровиробників, девальвована гривня тощо.

За словами народного депутата, ускладнити ситуацію можуть запровадження адміністративно-територіальної реформи, яка найбільше зачепить сільську місцевість, та мораторій на ринок сільськогосподарських земель, термін якого спливає за півроку.

У цій ситуації має суттєво зрости роль науки у процесі прийняття рішень у сфері аграрної політики держави. Адже лише на основі глибокого наукового розрахунку, всебічного аналізу і обґрунтованих рекомендацій можна знайти найбільш ефективні відповіді на виклики сьогодення, зауважив Іван Кириленко.

Передавши учасникам форуму привітання від Президії НАН України, віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України Сергій Пирожков зазначив, що з підписанням Угоди про Асоціацію України та ЄС наша держава взяла на себе зобов’язання щодо приведення своїх стандартів та нормативів у відповідність з європейськими, в тому числі в аграрному секторі. Це складне завдання, але його виконання дозволить українським аграріям вийти на європейський ринок повноцінними конкурентами.

Цю тему розвинув у своєму вітальному слові керівник проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькер Зассе, зазначивши, що макроекономічний підхід країн ЄС полягає у тому, що споживач отримує якісні продукти за низькою ціною. А отже, якщо українські сільгосптоваровиробники запропонують таку продукцію, вони зможуть успішно конкурувати з європейськими аграріями.

Крім того, зазначив німецький експерт, Україна представляє неабиякий інтерес для європейських інвесторів. І якщо в державі будуть створені нормальні загальнополітичні умови, можна очікувати суттєвого притоку інвестицій.

Важливою складовою діяльності української науки має стати співпраця з агробізнесом, який в європейських країнах фінансує 60–70% наукових досліджень, зазначив Фолькер Зассе, запросивши до співпраці науковців Інституту аграрної економіки та НААН.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Лапа озвучив пріоритети, які міністерство бачить перед собою в частині формування аграрної політики, наголосивши на радикально новому її баченні.

За його словами, нині робиться акцент на розвитку середнього та дрібного бізнесу в сільській місцевості. Це знайде своє відображення у новій редакції Закону України «Про державну підтримку сільського господарства», який наразі розробляється в міністерстві і передбачає новаторські підходи до підтримки дрібних домогосподарств. Серед низки новацій, які планується запровадити цим законопроектом, повна публічність і прозорість бюджетної підтримки, реєстр всіх заявників, які отримували гроші, визначення максимального розміру підтримки в одні руки із урахуванням пов’язаних осіб тощо, зазначив заступник Міністра.

Великий блок питань, пов’язаний із земельними відносинами, за словами чиновника, містить дві складові: врегулювання земельних стосунків поза контекстом формування земельного ринку та власне формування земельного ринку. Це історично складні питання.

Але на певному етапі Україна буде змушена запровадити ринок земель. І тут виникає питання, коли буде цей певний етап і яким повинен бути ринок земель. Адже в кожній країні формування земельного ринку відбувалося в специфічний спосіб, який залежав від кількості і якості земельних угідь, парцеляції, історичних традицій, ментальних традицій та інших факторів.

На думку Володимира Лапи, було б дуже корисно, якби науковці проаналізували досвід різних країн та оцінили вплив формування ринку землі на розвиток виробництва та структуру сільської місцевості. Він також запросив вчених до співпраці в частині аналізу ефективності процесів міжнародної інтеграції, підготовки обґрунтовувань позиції України у переговорних процесах з різними країнами тощо.

У своїй доповіді «Сучасний стан та перспективи міжнародної інтеграції аграрного сектору України: завдання агроекономічної науки» директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко презентував основні напрямки наукових досліджень міжнародної інтеграції аграрного сектору економіки України з особливими акцентом на євроінтеграції, які сформульовані і реалізуються науковцями Інституту аграрної економіки.

Перш за все, це гармонізація національного законодавства та нормативно-правової бази з нормами і законодавством Європейського Союзу, зокрема в частині безпечності та якості продукції, державної підтримки, оподаткування і т.д.

Іншим напрямком є дослідження можливостей нарощування експорту продукції освоєння нових ринків та використання Україною переваг від міжнародної інтеграції.

Підвищення конкурентоспроможності продукції є основою для завоювання нових ринків. А, отже, ми маємо запропонувати продукцію відповідної якості і структури і, головне, більш дешеву, ніж наші конкуренти, зазначив академік.

У цьому контексті необхідно змінити структуру виробництва на користь готових продуктів, тобто кінцевої продукції сільського господарства із підвищеним вмістом валової доданої вартості. Серед конкурентних переваг – виробництво органічної продукції та інші. І саме наука має дати відповідь, на яких напрямах бізнес має сконцентрувати свої зусилля в першу чергу, зауважив доповідач.

Актуальними є гармонізація ринкового середовища формування організованого аграрного ринку, ринку землі та розвиток внутрішньої конкуренції.

Не менш важливим завданням є формування привабливого підприємницького та інвестиційного середовища, розвиток підприємництва та сільськогосподарської кооперації для розширення міжнародного співробітництва зовнішньоекономічної діяльності наших агровиробників та їхніх об’єднань.

На порядку денному також стоять демократизація управління та розвиток самоврядування, гармонізація системи державної підтримки і податкової системи, формування фінансово-кредитної системи аграрного сектору.

Серед найважливіших напрямків міжнародної інтеграції аграрного сектору – імпортозаміщення, формування споживчих пріоритетів вітчизняної продукції.

За словами доповідача, особливу увагу слід приділити формуванню позитивного іміджу українських товаровиробників і продукції у світі як високоякісної та найціннішої у плані споживання.

При цьому не можна забувати і про соціально-економічні наслідки міграції, розвиток сільських територій та підвищення рівня життя сільського населення, підсумував Юрій Лупенко.

Директор Інституту системних досліджень в АПК НАН Білорусі, д.е.н., проф. Олександр Шпак розповів про розвиток агропромислового комплексу Білорусі у новітній її історії.

Виступ віце-президента Національної академії аграрних наук України, член-кореспондента НААН Валерія Жука був присвячений питанням формування євроінтеграційної моделі сільського розвитку в Україні.

Голова ВГО «Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» Іван Томич у своєму виступі «Українське фермерство на шляху до євроінтеграції», зокрема, зазначив, що перш ніж інтегруватися до Європейського Союзу, необхідно прийняти пакет законопроектів, що знаходяться на розгляді у Верховній Раді України і передбачають підтримку розвитку сімейних ферм та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Адже це сприятиме виведенню на європейський ринок продукції, що виробляється в окремих селянських господарствах.

Проблеми розвитку аграрного сектору Казахстану в умовах міждержавної інтеграції стали темою виступу генерального директора Казахського науково-дослідного інституту економіки агропромислового комплексу та розвитку сільських територій, д.е.н., проф. Алтинбека Молдашева. Він, зокрема, розповів про виклики для сільського господарства Казахстану, пов’язані з його функціонуванням в Євразійському економічному союзі та входженням до СОТ.

У своєму виступі «Аграрна реформа – фундамент євроінтеграції аграрного сектору України» директор Інституту стратегічних оцінок при Президентському фонді Леоніда Кучми «Україна», академік НААН Павло Гайдуцький зупинився на основних досягненнях аграрної реформи в Україні та окреслив проблеми, що досі лишаються невирішеними. Серед них, зокрема, питання створення ринку землі. На його думку, це процес буде успішним лише за умов адекватного сприйняття його сільським населенням. Адже, як свідчить історія, всі земельні реформи проводилися в інтересах селян.

Жвавий інтерес учасників конференції викликав виступ «Структурні зміни в сільському господарстві Литви після вступу в ЄС» директора Литовського інституту аграрної економіки, доктора наук Раси Мелнікіене, адже Литва вже пройшла той шлях, який в України ще попереду. За її словами, відкритий ринок дав нові можливості литовським агровиробникам, а також навчив їх, що виробляти слід не якомога більше сільгосппродукції, а стільки, скільки треба. При цьому необхідно підтримувати фермерські господарства, створюючи сприятливі умови для їх розвитку.

Лейтмовивом виступу члена Правління і радника із сільськогосподарських питань ПАТ «Креді Агріколь Банк», академіка Французької академії наук Жан-Жака Ерве став прагматизм як основа реформування сільського господарства.

На думку народного депутата Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та VI скликань Івана Зайця, Україні слід визначитися з цивілізаційними цінностями, адже сільське господарство не зможе ефективно розвиватися за умов збереження нинішньої полярності організаційної структури: окремі селянські господарства – агрохолдинги.

Директор СТОВ «Агрофірма "Маяк», почесний член НААН, Герой України Микола Васильченко поділився з присутніми своїми побоюваннями щодо продажу землі під час війни.

Темою виступу проректора з навчальної і виховної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України, академіка НААН Сергія Кваші стала «Спільна аграрна політика Євросоюзу: уроки для України». Він, зокрема, зазначив, що наука повинна дослідити й оцінити можливі наслідки глобалізації виробництва в аграрному секторі економіки.

Директор Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», д.т.н., проф. Валерій Адамчук поділився своїм баченням шляхів розвитку вітчизняного сільськогосподарського машинобудування в контексті міжнародної інтеграції.

Розповідаючи про окремі аспекти забезпечення якості та безпеки харчових продуктів в Україні, директор Інституту продовольчих ресурсів НААН, член-кореспондент НААН Микола Сичевський, зокрема, поінформував, про позитивні зрушення, які очікуються від «євроінтеграційного» Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Документ, побудований на принципах та вимогах до безпечності харчових продуктів, які діють в ЄС, набуде чинності 20 вересня 2015 року

Директор Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого», член-кореспондент НААН Володимир Кравчук присвятив свій виступ питанням технічного переоснащення АПК в умовах євроінтеграції.

Науковий консультант Національного інституту економічних досліджень АН Молдови, д.е.н, проф. Валерій Дога поділився у своєму виступі досвідом Молдови з ведення несільськогосподарської діяльності бізнесу в аграрній економіці, яка, зокрема, включає переробку м’яса, молока, фруктів, овочів та інших сільгосппродуктів, народні промисли, агротури тощо.

Завідувач кафедри Ужгородського торгово-економічного інституту КНТЕІ, член-кореспондент НААН Михайло Лендєлпрезентував аграрний сектор Закарпаття в системі транскордонного співробітництва та євроінтеграції з особливим наголосом на можливостях та перешкодах на шляху розвитку цього процесу і регіоні.

Своїм баченням проблем та перспектив розвитку сільськогосподарського дорадництва в контексті європейської інтеграції поділився з учасниками конференції президент ВГО «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України» Роман Корінець.

Професор кафедри Комратського державного університету (Республіка Молдова), доктор економічних наук, д.е.н. Дмитро Пармаклі презентував методику оцінки показників урожайності сільськогосподарських культур.

На необхідності збільшувати квоти експорту вітчизняної сільгосппродукції до ЄС наголосив генеральний директор Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу Іван Демчак.

Про проблеми інформаційного забезпечення АПК України, зокрема необхідність узгодження системи обліку з системою статистичних показників, розповів у своєму виступі провідний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Валерій Моссаковський.

За результатами обговорення учасники конференції прийняли відповідну резолюцію, яку буде доведено до органів державної влади, наукових та освітніх організацій, ЗМІ, широкого загалу громадськості.

У заході взяли участь представники Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, громадських та міжнародних організацій АПК, керівники НАНУ та НААН, провідних наукових установ, міжнародних проектів, сільськогосподарських підприємств, вчені та викладачі наукових та освітніх закладів.

Організатор – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» за підтримки Національної академії аграрних наук України, Азербайджанського науково-дослідного інституту економіки та організації сільського господарства, Інституту системних досліджень в АПК (Білорусь), Казахського НДІ економіки АПК та розвитку сільських територій, Литовського інституту аграрної економіки, Інституту економіки рослинництва і тваринництва (Польща).