Система електронного адміністрування податку на додану вартість не враховує особливості функціонування спецрежиму ПДВ для сільгосптоваровиробників, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Він нагадав, що цього року практика застосування спецрежиму для сільгосппідприємств зазнала суттєвих змін, у тому числі в частині порядку адміністрування ПДВ. З 1 лютого 2015 року частково запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ, яка має повноцінно запрацювати з 1 липня 2015 року.

Системою, зокрема, передбачено використання спеціальних рахунків для електронного адміністрування ПДВ, акумулювання сум ПДВ на цих рахунках та їх автоматичне списання в доходи бюджету на основі представленої в електронному вигляді податкової декларації.

Це означає, пояснив експерт, що, починаючи із звітного періоду за лютий, сільгосппідприємства втратили право на спрямування сум ПДВ зі свого поточного рахунку безпосередньо на спецрахунок. Відтепер вони повинні до 30 числа місяця, наступного за звітним, направити відповідну суму на електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. І лише після 30 числа Державне казначейство України направить їх на спецрахунок підприємства для використання на господарські потреби.

Крім того, з 1 лютого 2015 року сільгосппідприємства нестимуть відповідальність за несвоєчасність перерахування коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. Це означає, що вони будуть вимушені віднаходити кошти, щоб вчасно перевести їх з поточного на електронний рахунок у Казначействі, а потім чекати, коли Казначейство спрямує ці кошти на спецрахунок сільгосппідприємства у банківській установі.

На думку науковців Інституту аграрної економіки, така процедура адміністрування ПДВ має певні недоліки.

По-перше, недостатньо обґрунтованою є вимога до сільгосппідприємств – суб’єктів спеціального режиму справляння ПДВ щодо перерахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку у період із 1 лютого до 1 липня 2015 року, коли попереднє бронювання коштів на такому рахунку від інших платників ПДВ ще не вимагається.

По-друге, кошти роблять зайве коло, внаслідок чого вони вилучаються з обороту, як мінімум на 3-5 днів. При цьому немає жодних гарантій, що гроші вчасно знову опиняться у розпорядженні сільгосппідприємства – на його спецрахунку. Більше того, у нинішніх умовах напруженого виконання держбюджету висока вірогідність затримок при перерахуванні Казначейством коштів із рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на спецрахунок сільгосппідприємств. Крім того, не можна виключати і корупційний фактор – стимулювання своєчасного перерахування коштів із рахунку Казначейства.

По-третє, сільгосппідприємство втратило право, як раніше, поповнювати свій спецрахунок авансом, протягом звітного періоду або до подачі спецдекларації з ПДВ, коли в нього на поточному рахунку є кошти. А отже, воно вже не зможе скористатися перерахованими сумами, право розпоряджатися якими надано їм законодавчо, до того часу, поки Казначейство не перерахує їх на спеціальний рахунок із відповідного електронного рахунку.

За словами експерта, ця проблема набуває особливої актуальності у період проведення польових робіт, коли сільгосппідприємству за рахунок цільових коштів необхідно оперативно придбавати паливо, насіння, засоби захисту рослин або інші матеріально-технічні ресурси. А залежність від Казначейства може призвести до затримки чи зриву відповідних робіт.

На нашу думку, специфіка спецрежиму оподаткування при функціонування системи електронного адміністрування ПДВ має бути врахована і відповідним чином законодавчо врегульована, зауважив Юрій Лупенко.