Екологізація аграрного виробництва – нагальна потреба сьогодення, зазначила заступник завідувача відділу земельних відносин Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ «ІАЕ»), к.е.н. Ольга Ходаківська, виступаючи на засіданні постійно діючого науково-методологічного семінару Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» «Екологізація аграрного виробництва: економічний аспект», який відбувся 29 жовтня 2014 року.

Актуальність цієї проблеми обумовлює ціла низка соціально-економічних чинників глобального порядку. Серед них, зокрема, обмеженість ресурсів – земельні та водні ресурси, корисні копалини тощо, а також загострення продовольчої безпеки, яка зумовлена зростанням кількості населення планети.

За словами доповідача, реалізація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС сприятиме екологізації національного аграрного виробництва, оскільки документ, серед іншого, визначає основні напрями запровадження тісної співпраці з таких питань:

•         наближення агроекологічного законодавства України до політики і законодавства ЄС;

•         охорона довкілля; 

•         екологобезпечне ведення аграрного виробництва та сільськогосподарського землекористування;

•         розвиток органічного виробництва;

•         адаптація до змін клімату;

•         якість й безпечність харчових продуктів.

Ольга Ходаківська поділилася своїми думками щодо очікуваних результатів та можливих ризиків для усіх заінтересованих сторін.

Державі, зокрема, євроінтеграція має принести поліпшення екологічної ситуації в країні, сприяти покращенню якості життя та поліпшенню здоров’я населення за рахунок підвищення екологічних стандартів. Очікується також розширення ринку праці за рахунок зростання попиту на фахівців нових екологоорієнтованих спеціальностей, а також збільшення обсягу інвестицій в екологічні товари, послуги і технології.

Cлід пам’ятати, зазначила науковець, що реалізація зобов’язань щодо гармонізації законодавства України з відповідними нормами ЄС, його впровадження, адаптація процедур і практик до відповідних практик ЄС зумовить нові витрати. Ризик у даному випадку полягає у тому, що кошти потрібно вкладати, починаючи з першого року реалізації Угоди, а їх окупність настане через певний період (декілька років) або не настане й взагалі.

Для агробізнесу це означає розширення можливостей у сфері обміну знаннями, досвідом і технологіями із відповідними партнерами ЄС, особливо у сфері органічного виробництва, біодинамічного землеробства та біотехнологій.

Крім того, існує висока ймовірність започаткування державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які сертифікували своє виробництво відповідно до органічних стандартів.

Разом із тим, впровадження європейських стандартів вимагає удосконалення сільськогосподарських практик, що потребує фінансових витрат. 

Є також значний ризик, що значна частина вітчизняної сільськогосподарської продукції – через низьку її якість та незадовільний рівень безпечності – буде неконкурентоспроможною, не лише на зовнішньому, а й на внутрішньому ринках.

Для значної частини господарств населення виникнуть проблеми з реалізацією продукції тваринництва, яка залишається основним джерелом їхніх доходів.

Серед негативних, хоча більшою мірою тимчасових, наслідків поглибленої євроінтеграції слід виокремити заборону продажів та обігу необробленого молока, сиру домашнього виробництва і м’яса тварин подвірного забою.

Разом із тим внаслідок реалізації Угоди про асоціацію України з ЄС населення отримає можливість споживати аграрну продукцію кращої якості, у першу чергу, через посилення екологічних вимог та запровадження нових стандартів до її виробництва.

Слід також очікувати зростання зайнятості та добробуту місцевих громад в аграрних регіонах країни, особливо тих, що придатні для виробництва органічної продукції, зазначила Ольга Ходаківська.

У заході взяли участь близько 30 учасників – науковці Інституту аграрної економіки, аспіранти та студенти.

Організатор – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».