Проєкт «Оцінювання впливу карантинних заходів, пов’язаних з COVID-19, для аграрного сектору й продовольчої безпеки держави та розроблення алгоритму дій щодо мінімізації негативних наслідків» є одним із переможців конкурсу Національного фонду досліджень України «Наука для безпеки людини та суспільства». Він розрахований на півтора роки, фінансування складає близько двох мільйонів гривень.
Архів новин
Привітання директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка з нагоди Дня Конституції України
Шановні колеги, щиро вітаю Вас з Днем Конституції України!
Довгий і складний шлях політичного самовизначення засвідчив невмирущу волю українців мати свою державність, бути суверенним серед інших вільних народів Європи і світу. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цього український народ.
Витоки конституційного мислення йдуть від видатних державотворців – Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова, Павла Скоропадського.
Леонід Тулуш взяв участь у прес-конференці УНІАН: «Повернення ПДВ 20% на живих тварин і молоко для стабілізації цін на м’ясну та молочну продукцію»
На прес-конференції УНІАН обговорили повернення ПДВ 20% на живих тварин та молоко. ПДВ 14% встановлене Законом №1115-ІХ у березні 2021 року вже призвело до подорожчання м’ясної та молочної продукції на 6-10%. М’ясокомбінати та молокопереробні підприємства через податкову дискримінацію змушені доплачувати 7,2% від закупівельної ціни на тварин та молоко замість тих, хто їх їм збуває через різницю ПДВ. Таким чином переплата 7,2% покладається на кишені споживача, через що продукція дорожчає на 6-10%. Українці мають низьку купівельну спроможність через пандемію. Вони витрачають в середньому 50% свого доходу на їжу, коли у країнах ЄС це 10-30%. Споживання м’яса в Україні найнижче серед усіх країни Європи – 45 кг на душу населення в рік проти рекомендованих 80 кг. Ситуація з молоком не ліпша. Окрім того, через зниження ПДВ на живих тварин та молоко збільшилась тінізація ринку, кількість фальсифікату, а також з’явились «сірі» схеми через подроблення юридичних осіб на ФОПи. Втрати держбюджету від таких схем сягатимуть 20 млрд грн в рік.
Науковців Інституту аграрної економіки відзначено нагородами 33 Міжнародної агропромислової виставки «AGRO-2020»
Науковий доробок учених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» традиційно отримав високу оцінку організаторів та учасників 33-ї Міжнародної агропромислової виставки «AGRO-2021», яка відбулася 8-11 червня 2021 року у Києві на території НК «Експоцентр України».
Україна, як потужний і надійний гравець на світовому ринку продовольства, повинна формувати свою політику в питаннях вдосконалення продовольчих систем, виходячи із зобов'язань країни, як члена міжнародного співтовариства. Про це розповів національний координатор України в альянсі «Продовольча коаліція», заступник директора Інституту аграрної економіки, академік Микола Пугачов під час панельної дискусії «Продовольчі системи: український контекст», яка відбулася 9 червня у рамках «АГРО-2021».
Проєкт «Оцінювання впливу карантинних заходів, пов’язаних з COVID-19, для аграрного сектору й продовольчої безпеки держави та розроблення алгоритму дій щодо мінімізації негативних наслідків» – переможець конкурсу Національного фонду досліджень України
У березні 2020 року ми всі почувалися розгублено: закрилися парки, ринки, магазини, зупинилися пасажирські перевезення. До страху за здоров’я рідних додалися побоювання, чи вистачить в столиці та інших великих містах продуктових запасів. Запасів вистачило, але ціни в супермаркетах зросли, і для багатьох людей це було досить відчутно. На жаль, поза увагою суспільства під час локдауну залишилися виробники та переробники сільськогосподарської продукції, особливо малі й середні, які зазнали чималих збитків. Над тим, щоб ця ситуація не повторилася, над розробкою алгоритмів реагування і запобігання кризі, працюють нині науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
У 2020 році в Україні зберіглася тенденція до збільшення частки насіння озимого ріпаку іноземної селекції – Олександр Захарчук
Популярність вирощування ріпаку в Україні стрімко зростає, адже внаслідок підвищеного попиту ця культура допомагає легко потрапити на найбільші світові ринки. Нині на вітчизняних полях озимий ріпак посідає одне із провідних місць: посівні площі під цією культурою Україні перевищують 1,0-1,2 млн га, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
За його словами, потреба у насінні складає від 5,0 до 6,0 тис. т щорічно.
Поглиблення інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки призупинено – Микола Кісіль
На тлі загального інвестиційного спаду в економіці України капітальні вкладення в аграрний сектор економіки у першому кварталі 2021 року порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 7,7 % і склали 8787,7 млн грн, з яких на сільське господарство припадає 98,9 %, поінформував провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо обсягів капітальних інвестицій за січень − березень 2021 року.
За його словами, хоча частки інвестицій у лісове (1,0 %) і рибне (0,1 %) господарства в аграрному секторі економіки незначні, їх обсяги у першому кварталі цього року порівняно з відповідним періодом 2020 року зросли на 169,4 % і 8,0 % відповідно.
Реалізація потенціалу фінансової інклюзії потребує підвищення рівня фінансової грамотності населення – Олександр Захарчук
Запорукою формування в Україні стійкої фінансової інклюзії, тобто рівного доступу та використання фінансових продуктів та послуг, які прийнятні за ціною, відповідають потребам домогосподарств та підприємств, доступні для всіх сегментів суспільства незалежно від доходу і місця проживання та надаються представниками фінансового сектору відповідально та екологічно для усіх учасників процесу, є комплексний підхід, зауважив завідувач Відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору», який відбувся в Інституті економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» 20 травня 2021 року.
Світові ціни на продовольство зростають. Український ринок залежить від них – інтерв’ю Юрія Лупенка Gazeta.ua
Посівна кампанія в Україні триває. Погода цього року дає можливість засіяти всі заплановані площі, розповів Gazeta.ua директор Інституту аграрної економіки, академік НААН Юрій Лупенко.
На який урожай можна сподіватися цього року?
Погодні умови взимку були кращі, ніж торік. Тому є підстави сподіватися на хороший урожай озимих культур. По зернових очікуємо десь третій показник урожаю за всю історію України – 70,7 мільйона тонн зернових. Це менше, ніж 2019-го. Тоді був рекорд – 75 мільйонів тонн. Але більше, ніж у 2020 році - 65 мільйонів. Матимемо найкращий урожай за всю історію озимої пшениці – очікується 28,5 мільйонів тонн. Торік було 24,6 мільйони.
Олександр Захарчук взяв участь у засіданні круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору»
20 травня 2021 року завідувач Відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук взяв участь у засіданні круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору», який відбувся в Інституті економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».
У своїй доповіді «Фінансова інклюзія та її розвиток в Україні» науковець уточнив визначення поняття «фінансова інклюзія» – або фінансове включення – як рівний доступ та використання фінансових продуктів та послуг, які прийнятні за ціною, відповідають потребам домогосподарств та підприємств, доступні для всіх сегментів суспільства незалежно від доходу та місця проживання та надаються представниками фінансового сектору відповідально та екологічно для усіх учасників процесу.
Програму часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки слід вдосконалити в інтересах аграріїв – Ярослав Навроцький
У 2021 році уряд продовжує реалізацію відновленої у 2017 році Державної програми часткової компенсації вартості вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу (далі – Програма), яка мала за мету збільшення попиту на вітчизняну техніку, підтримку вітчизняного машинобудування та зменшення залежності від імпорту. Цього року на ці цілі заплановано витратити з держбюджету 1 млрд грн, зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.
У 2017 році із 550 млн грн, передбачених бюджетом на цю Програму, було використано лише 134,1 млн грн, нагадав науковець.
Сторінка 32 з 155
<< Початок < Попередня 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 Наступна > Кінець >>