Економічна ефективність вирощування проса значною мірою залежить від ринкової кон’юнктури — насамперед рівня цін реалізації та стабільності попиту. За відносно невисоких виробничих витрат культура може забезпечувати позитивну рентабельність.

Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.

За його словами, у 2023 році її рівень становив 18,7%. У 2024 році внаслідок зниження ціни реалізації більш як на 15% виробництво стало збитковим, а рентабельність знизилася до мінус 0,7%. Проте 2025 року на тлі зростання ціни майже на 26% порівняно з попереднім періодом рентабельність підвищилася до 15,5%.

Детальніше

У жовтні 2026 року в Україні очікується подорожчання частини овочів. За прогнозом головної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Інни Сало, овочі борщового набору можуть зрости в ціні до 7%, а салатні овочі - до 20% через сезонне скорочення пропозиції.

Водночас ситуація з фруктами буде різною. Зокрема, українські яблука можуть подешевшати до 10% завдяки збільшенню їхньої пропозиції на ринку.

"У жовтні очікується поступове здорожчання проти нинішніх цін овочів борщового набору - до 7%. Водночас прогнозується незначне здешевшання зерняткових, з розширенням обсягів їх продажу - яблук до 10%. Ціни на салатні овочі у жовтні 2026 року, зі зменшенням їх пропозиції, зростуть проти нинішніх цін до 20%", - зазначила Сало.

Детальніше

У жовтні в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину. За прогнозом провідної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Наталії Копитець, подорожчання може становити до 3%.

"За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у продуктових супермаркетах у жовтні 2026 року на основні види м’яса - яловичину, свинину та курятину - можливе підвищення роздрібних цін до 3%", - розповіла вона Главреду.

При цьому у вересні єдиної тенденції на ринку м’яса не було: одні види продукції дорожчали, інші - ставали дешевшими. Одним із головних факторів, який визначатиме ціни восени, стане вартість зернових. За словами Копитець, саме корми формують близько 70% собівартості м’яса.

"Восени визначальним чинником, який впливає на ціну основних видів м’яса, є ціна на зернові та їх фактичний урожай, адже у структурі собівартості м’яса близько 70% складають саме корми", - пояснила експертка.

Джерело: Главред

Як пояснив Главреду провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Іван Свиноус, восени молочна продукція традиційно дорожчає через скорочення надоїв. Цього року до сезонного фактора додається зростання виробничих витрат.

"Осіннє підвищення цін на молоко та молочну продукцію зумовлюється сезонним скороченням надоїв, подорожчанням кормів, енергоносіїв, ветеринарних препаратів, пакувальних матеріалів і логістичних послуг", - пояснив Свиноус.

За прогнозом експертів, у жовтні помітне подорожчання прогнозують і для молочної продукції. Пастеризоване молоко може зрости в ціні більш ніж на 6%, кефір - майже на 6%, а сметана - на 6,5%.

Детальніше

Попри ураження логістичної інфраструктури розподільчих хабів, складів та АЗС, а також проблеми з електропостачанням, галузь демонструє стабільне відновлення: поголів'я птиці на підприємствах зросло на 6,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року (до 120,0 млн голів).

«У господарствах населення поголів'я продовжує скорочуватися на 4,8% (до 96,5 млн голів), що залишається стійким структурним трендом. Загалом у країні поголів'я зросло на 1%, до 216,5 млн голів. Таке розширення виробничої бази на підприємствах є ключовим фактором подальшого нарощування обсягів і системного відновлення птахівництва», — коментує провідна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та продовольства Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Наталія Копитець.

Детальніше

За великий особистий внесок у розвиток українсько-польського співробітництва, організацію селекційного процесу, насінництва та сортовивчення, а також науково-методичне супроводження цих напрямів завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука нагороджено почесною медаллю «140-LECIE POLSKIEJ HODOWLI BURAKA CUKROWEGO (1885–2025)».

Нагороду вручено селекційно-насінницькою організацією Kutnowska Hodowla Buraka Cukrowego Sp. z o. o. (м. Страшкув, Республіка Польща), яка продовжує понад 140-річні традиції польської селекції та насінництва цукрових буряків. Вона поєднує багаторічний досвід із сучасними методами досліджень і технологіями виробництва та має селекційну і наукову базу на селекційних станціях у містах Страшкув і Смілув.

Детальніше

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу зареєстрованих угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, у серпні 2026 року ринок помітно сповільнився. Кількість угод порівняно з липнем цього року зменшилася на 17,6 % – з 10013 до 8255, а сумарна площа проданих ділянок скоротилася на 18 % – з 19824 га до 16258 га. Попри це середня ціна гектара залишилася практично незмінною: 60430 грн/га проти 60 942 грн/га місяцем раніше (−0,8 %), поінформував старший науковий співробітник відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ігор Юрченко.

За його словами, серпневе скорочення обороту стало найрізкішим з початку 2026 року. Протягом весни та літа ринок сповільнювався поступово – щомісяця в межах кількох відсотків, що відповідає звичайним сезонним коливанням. Динаміка кількості угод із початку року наведена нижче.

Детальніше

16 вересня набув чинності закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції». Його було ухвалено ще наприкінці серпня 2023 року. І ось цілих три роки тривав перехідний період, упродовж якого не лише державні інституції, але й агровиробники мали підготуватись до заявлених змін.

Новим законом встановлюються конкретні заборони і стосуються вони трьох культур. По-перше, мова про генетично модифіковану кукурудзу, для якої запроваджено заборону на дослідження, випробування, державну реєстрацію, розміщення на ринку та ввезення на митну територію України, крім ввезення для науково-дослідних цілей у замкненій системі за наявності відповідного дозволу. По-друге, йдеться про генетично модифіковані цукрові буряки та ріпак. Їх заборонено вирощувати протягом п’яти років, тобто до вересня 2031 року, крім вирощування для проведення досліджень і випробувань за наявності відповідного дозволу.

Детальніше

Інформаційний центр «Зелене досьє» у співпраці з ННЦ «Інститут аграрної економіки» та дослідницькою компанією MZ Hub, в межах програми «Разом для людей та планети» (ToPP), розпочинає опитування українських агровиробників, щоб дослідити їхню обізнаність з екологічними вимогами Європейського Союзу, ставлення до майбутніх змін та готовність до адаптації.

Детальніше

Залишати кукурудзу на перезимівлю в полі є вимушеним кроком через сукупність економічних, логістичних та погодних обмежень, а не є вдалою агротехнологічною стратегією.

Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначив провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»,  д.е.н. Дмитро Людвенко.

За його словами, повномасштабним або домінуючим явищем це не стане.

Великі господарства з власною інфраструктурою сушіння і зберігання будуть уникати такої практики через ризик зниження якості зерна. Водночас, залишати кукурудзу в полі, будуть змушені переважно дрібні та середні фермери, які не мають постійного доступу до елеваторів або не можуть дозволити собі додаткові витрати на сушіння.

Джерело: AgroPortal