Зростання цін на пальне, добрива та насіння, дефіцит робочої сили та воєнні ризики формують складні умови для аграрного сектору у 2026 році. Хоча різкого скачка витрат експерти не прогнозують, агровиробники змушені працювати в умовах постійної невизначеності, коли кожен фактор може вплинути на собівартість і врожайність.

Про основні виклики в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів Олександр Захарчук – завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", член-кореспондент НААН.

Детальніше

Не всім у Європі і не завжди подобається конкуренція з українськими агровиробниками. Цього року був не один привід про це згадати. Богдан Духницький, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», нагадує, що упродовж 2025 року загальні умови торгівлі між Україною та Євросоюзом змінювались тричі.

Як відомо, від початку нинішнього року до 5 червня включно діяв режим торгових преференцій з опцією швидких коригувальних заходів у вигляді застосування мита щодо семи товарних позицій – м’яса птиці, яєць, меду, цукру, кукурудзи, вівса, круп, якщо обсяги їх імпорту з нашої країни до ЄС перевищуватимуть 5/12 середнього річного рівня, розрахованого з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. З 6 червня 2025 року був запроваджений перехідний період у рамках діючої зони вільної торгівлі між сторонами, коли застосовувалась вже більша кількість квот згідно з умовами, актуальними перед повномасштабним вторгненням рф на територію України. Важливий нюанс при цьому полягав у їх пропорції на рівні 7/12 передбаченого річного обсягу, тобто до кінця 2025 року. Паралельно відбувався процес переговорів щодо нових умов торгівлі агропродовольчою продукцією на довший період. Як результат, з 29 жовтня 2025 року набули чинності оновлені правила торгівлі з Європейським Союзом. Продовжує Богдан Духницький.

Детальніше

У коментарі для 24 Каналу науковиця Інституту аграрної економіки Інна Сало розповіла, що на формування цін на овочеві впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також пальне.

• Наприкінці грудня 2025 року деякі позиції з борщового набору дещо зросли, за даними Мінфіну: буряк здорожчав до майже 11 гривень за кілограм в середньому, а морква до – 11,03 гривні за кілограм в середньому.
• Натомість картопля – до 16,45 гривні за кілограм, а цибуля ріпчаста – до 7,76 гривні за кілограм. Лише вартість капусти білокачанної знизилася – до 9,52 гривні за кілограм.

  Детальніше

Науковиця Інституту аграрної економіки Наталія Копитець для 24 Каналу зауважила, що, за прогнозами, ціни на основні види м'яса (яловичина, свинина, курятина) у січні 2026 року не зміняться і залишаться на рівні цін, які склалися в останній декаді грудня 2025 року.

Відтак станом на 24 грудня 2025 року порівняно з аналогічним періодом у 2024 році роздрібні ціни на основні види зросли від 16,8% до 71%.

З-поміж основних видів м'яса за рік найбільше здорожчали ребра яловичини. Роздрібні ціни на цей продукт зросли від 172,29 гривні за кілограм до 294,55 гривні за кілограм (+71%).

Детальніше

Для 24 Каналу науковиця Світлана Черемісіна розповіла, що торішня тенденція поступового щомісячного здорожчання продуктового кошика, до якого належать крупи, хліб та хлібобулочні вироби, зберігатиметься й у 2026 році.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, очікується, що у січні 2026 року хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку додасть у ціні мінімум 2 – 3% і коштуватиме 61 – 62 гривні за кілограм.

А от хліб пшеничний із борошна першого ґатунку зросте в ціні до 49 – 50 гривні за кілограм (+2 – 3%), хліб житній – до 53 – 54 гривень за кілограм (+3 – 4%), батон – до 31,32 гривні за 500 грамів (+1,5 – 2%).

Детальніше

В Україні станом на початок грудня обмолочено 92,6% соняшнику. Однією з основних причин, чому врожай досі частково залишився в полях, є небезпека на прифронтових територіях.

У Херсонській, Запорізькій, Донецькій, частково Миколаївській областях зафіксовані масові обстріли під час жнив. Крім того, трактори та комбайни є зручними цілями для дронів і артилерії ворога, зазначають у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

Не менш важливим чинником впливу на врожай та хід збирання культури є і складні погодні умови в країні, додає старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва, д.е.н. Дмитро Людвенко.

Детальніше

Вже четвертий рік поспіль Україна відзначатиме Новий рік в умовах воєнного стану. Втрата рідних і близьких на війні, втрата житла і майна на окупованих ворогом територіях не дозволить багатьом українським родинам відзначити свято традиційно. Для тих, у кого буде така можливість, у тому числі й приготувати традиційні страви, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість новорічного столу 2026 року за середніми цінами супермаркетів України станом на середину грудня 2025 року. За їх розрахунками новорічне меню зі страв, які є традиційними для столу середньостатистичної родини: салати, м’ясні та рибні продукти, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої тощо обійдуться на родину з 4-х осіб близько 3980 грн, тобто на 10,7 % дорожче, ніж торік, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Детальніше

У 2025 році українці вже четвертий рік поспіль будуть відзначати Різдво Христове в умовах воєнного стану.

Для тих, у кого буде можливість приготувати 12 традиційних страв для святкової вечері, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість різдвяного столу 2025 року за середніми цінами супермаркетів України станом на початок грудня цього року. За їх розрахунками, різдвяне меню зі страв, які є традиційними для такого столу середньостатистичної родини: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі і солоні, –  обійдуться в розрахунку на середньостатистичну родину близько 1374 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Головні страви на різдвяному столі – це кутя та узвар.

Детальніше

У 2025 році в Україні, у промисловому секторі молочного скотарства, триває відновлення. На 1 листопада кількість корів у підприємствах та ФОПах зросла на 2,3%. Виробництво сирого молока за 10 місяців збільшилося на 7,6% порівняно з минулим роком. Очікується, що промислові ферми дадуть цього року на 0,2 млн тонн молока більше, ніж у 2024 році.

Такий ріст став можливим завдяки хорошій ціновій ситуації у 2023–2024 роках, коли ціни на молоко активно росли, особливо в другій половині року. Через це багато МТФ активізували інвестиції — будувалися або розширювалися виробничі потужності. У результаті на переробку надійшло вже понад 3,0 млн тонн молока за 10 місяців, а за весь 2025 рік очікується понад 3,6 млн тонн (проти 3,2 млн тонн у 2024 році).

Детальніше