Ольга Козак: Сталий розвиток молочної галузі залежить від здатності ферм бути стійкими (resilient) до викликів сьогодення
«Необхідною умовою для сталого розвитку молочної галузі є здатність ферм бути стійкими (resilient) до швидкоплинних змін. Адже, щоб протистояти екологічним, економічним та соціальним викликам сьогодення, фермери мають бути витривалими, адаптивними та інноваційними. Такої думки дійшли учасники 26 Міжнародної молочної конференції», – зазначила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Козак, інформуючи про захід, на якому вона представляла молочний сектор України.
Цьогорічний захід під назвою «Майбутні системи молочного фермерства: стійкість як шлях до сталого розвитку» (“Future Dairy Farming Systems: Resilience as a Path to Sustainability”) відбувся 20–23 травня 2025 року у молочному кампусі Вагенінгенського університету, який розташований у м. Леуварден, Нідерланди.
Власне виробництво міні-техніки має стати перспективним напрямком розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування – Олександр Захарчук
До початку збройної агресії рф проти нашої держави ринок сільськогосподарської техніки України був насичений самою різноманітною технікою – вітчизняною та іноземною, що відповідала вимогам покупців залежно від технологій виробництва сільськогосподарської продукції, фінансового стану господарства, якості, тощо. У 2024 році порівняно з довоєнними роками і в агропідприємствах, і в господарствах населення, через окупацію та знищення техніки, зниження прибутковості, скорочення обігових коштів відбулося помітне зменшення придбання сільськогосподарських машин, висловив занепокоєння завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.
За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, у 2024 році проти 2021 року суттєво скоротилася забезпеченість сільгосппідприємств тракторами (-22,4 %), комбайнами зерно-, кукурудзо- та кормозбиральними (-13,5 %), плугів (-12,0 %), сівалок (-16,4 %) та культиваторів (-4,6 %).
Про експорт продовольства: ретроспектива та перспектива на майбутнє – інтерв’ю Богдана Духницького Інтернет-ресурсу "АгроПерспектива"
Словосполучення «торгові війни» на тлі словосполучення «велика війна в Україні» звучить менш загрозливо, однак гра президента США в постійний перегляд тарифів перерозподіляє глобальні торгові потоки. Додамо сюди той факт, що 6 червня 2025 року режим торгівлі аграрною продукцією між Україною та ЄС теж змінюється.
Доктор економічних наук Богдан Духницький вважає, що нині відсутні передумови для переорієнтації регіональної структури експорту продовольства, яка склалась за останні 3 роки.
Провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький поділився з «АГРО ПЕРСПЕКТИВОЮ» окремими думками щодо експорту продовольства з України.
Як зміниться географія експорту продукції АПК після 5 червня 2025 року та перегляду правил торгівлі з країнами ЄС?
Дійсно, хоча до завершення діючих умов торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Євросоюзом лишилося менше місяця, точної інформації щодо нових рамок угоди досі немає.
Проблеми матеріально-технічного та інвестиційного забезпечення сільгосппідприємств поглибилися внаслідок збройної агресії рф проти України – Олександр Захарчук
Матеріально-технічне та інвестиційне забезпечення є важливою складовою ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарських підприємств. Воно сприяє нарощуванню обсягів їх виробництва, збільшенню виробничого потенціалу, а також зростанню результативності галузі в цілому та зміцненню продовольчої безпеки країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.
За його словами, потреба в капітальних інвестиціях зумовлена необхідністю відновлення наявної матеріально-технічної бази, запровадження інновацій, нарощування обсягів виробництва, а також освоєння нових видів сільськогосподарської діяльності.
Ціни на продукти – якими вони будуть у червні – коментар Інни Сало Інтернет-ресурсу "Главред"
На думку головного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Інни Сало, на формування цін на овочеві істотно вплинули обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.
Реклама
"У червні 2025 року очікується незначне здешевшання овочів – до 7 % проти травневих цін. З розширенням пропозиції тепличних овочів найбільш помітно можуть знизитися ціни на цибулю ріпчасту та капусту білокачанну. Середня ціна на картоплю може знизитися до 30 грн/кг (-15,6 %), що, звісно, залежатиме від обсягів постачання, умов зберігання та логістики. Окремі види тепличних салатних овочів дещо здешевшали через розширення обсягів постачання та стабільний споживчий попит… Водночас додали в ціні огірки колючі – до 106,30 грн/кг (+33,0 %), огірки короткоплідні – до 82,90 грн/кг (+3,9%), а також огірки гладкі – до 80,90 грн/кг (+1,6%). Це пов’язано, перш за все, з ймовірним подовженням терміну отримання товарної пропозиції від нового урожаю овочів відкритого ґрунту через несприятливі погодні умови", – уточнює науковиця. І додає, що у червні 2025 року ціни на салатні овочі можуть знизитися порівняно з нинішніми до 10 %.
Джерело: Главред
Ціни на продукти – якими вони будуть у червні – коментар Світлани Черемісіної Інтернет-ресурсу "Главред"
Найбільше у червні, як зазначають опитані Главредом експерти, додаватимуть у ціні хлібопекарські вироби. Зокрема, збережеться тенденція до зростання вартості на рівні 1,5-2%, яка присутня вже кілька місяців поспіль.
"З початку року ціна на пшеницю 2 класу в середньому зросла на 12-15%, сягнувши позначки у 10200 грн/т, пшениця 3 класу додала в ціні 15,0% і вартує вже майже 10000 грн/т. Значно подорожчало жито – в середньому на 35-40%. Його ціна вже перевищує 11000 грн/т. Позитиву надає ситуація з пальним, яке за останній місяць трохи впало в ціні. Дизельне пальне подешевшало до 53,67 грн/л (-2,3%), скраплений газ для автомобілів – до 35,65 грн/л (-3,1%), бензин в середньому - майже на 2%. За прогнозними оцінками, очікується подальше поступове зростання середньої ціни на хлібобулочні вироби. Протягом червня 2025 року хліб може додати в ціні ще 1,5-3%", - розповіла Главреду головна наукової співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Світлана Черемісіна.
Джерело: Главред
«До програми курсів ми включили найактуальніші питання аграрної економіки» – Юрій Лупенко
До програми навчання наукових працівників установ Національної академії аграрних наук України, науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти, наукових співробітників інших наукових установ, докторантів, аспірантів, здобувачів ми традиційно включили найактуальніші питання аграрної економіки, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко 12 травня 2025 року, відкриваючи щорічні курси підвищення кваліфікації з питань аграрної економіки.
За його словами, програма курсу побудована з урахуванням професійних потреб слухачів, щоб вони могли використати отримані знання у своїх наукових дослідженнях та/або у навчальному процесі.
У період з 12 по 23 травня 2025 року провідні вчені Інституту аграрної економіки прочитають для учасників навчань 20 лекцій, згрупованих за п’ятьма напрямами, а саме:
Ціни на продукти в Україні – що зміниться у травні – коментар Інни Сало Інтернет-ресурсу "Главред"
На формування цін на овочеві істотно вплинули обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.
Однак, у травні 2025 року очікується незначне здешевшання овочів – до 7 % проти квітневих цін.
"З розширенням пропозиції тепличних овочів, перш за все, найбільш помітно можуть знизитися ціни на капусту білокачанну та моркву. Середня ціна на картоплю може знизитися до 30 грн/кг (-8 %), що, звісно, залежатиме від обсягів постачання, умов зберігання та логістики", - уточнила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Інна Сало.
Ціни на продукти в Україні – що зміниться у травні – коментар Наталії Копитець Інтернет-ресурсу "Главред"
За словами провідної наукової співробітниці відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Наталії Копитець, у квітні найбільше з-поміж інших видів м’яса здорожчала свинина. Зокрема, підчеревина, ребра, лопатка, ошийок додали в ціні 4,1-9,5 %, адже страви саме зі свинини є ключовими на Великодньому столі.
"Зазвичай, після Великодніх свят відбувається коливання роздрібних цін на основні види м’яса. При цьому спостерігається здешевлення одних видів м’яса і здорожчання інших. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у травні 2025 року можливе зниження роздрібних цін на яловичину і свинину – до 3%. Водночас відкриття сезону пікніків та виїздів на природу можуть зумовити підвищення цін на свинину ошийок і курячі гомілки на 1,5-2,0 %", - зауважила експерт.
Джерело: Главред
Поповнення академічної спільноти Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»
24 квітня 2025 року відбулися Загальні збори Національної академії аграрних наук України, на яких, зокрема, розглядалося питання щодо обрання дійсних членів та членів кореспондентів академії.
За результатами голосування, дійсним членом (академіком) НААН було обрано заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, доктора економічних наук, професора Ходаківську Ольгу Василівну;
Нині академічна спільнота Інституту аграрної економіки складається з 12 осіб і налічує сімох дійсних членів (академіків) та п’ятьох членів-кореспондентів НААН.