Споживчі ціни на продукти харчування у вересні 2025 року, як і у серпні, знизилися проти попереднього місяця на 0,9 %, однак загальний рівень інфляції склав 0,3 % проти -0,2 % у серпні. В основному продовження зниження цін на продукти харчування відбулося внаслідок здешевлення фруктів (-11,8 %) та овочів (-10,6%), а також яєць (-2,9 %) та цукру (-1,5 %), тоді як інші продукти харчування здорожчали від 0,1 % – на сир і м’який сир до 2,1 % – на олію соняшникову, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо динаміки споживчих цін у вересні 2025 року.

За його словами, визначальним для відновлення позитивного значення інфляції до попереднього місяця, після дефляції у липні та серпні (-0,2 %), стало відновлення зростання споживчих цін на одяг та взуття (+8,2 %), освіту (+12,4 % !), а також алкогольні напої, тютюнові вироби, ресторани та готелі (+1,2 %), охорону здоров’я (+0,8 %), автодорожній пасажирський транспорт (+0,6 %).

Детальніше

У І півріччі 2025 року значно збільшились обсяги надходження молокосировини від замовників: якщо попередні роки їх частка не перевищувала 1,5% в загальних обсягах надходжень, то 2025 року вона збільшилась до понад 7% (до 0,13 млн тонн). Надходження молока від підприємств збільшились на понад 6% проти І півріччя 2024 року та на 19,4% – проти І півріччя 2023 року.

Про це у своїй статті "У режимі динамічних змін" в журналі The Ukrainian Farmer пише Леонід Тулуш, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки».

Натомість і далі стрімко скорочуються обсяги закупівель молока в господарств населення – з 0,17 млн тонн у І півріч чі 2023 року до менш як 0,1 млн тонн у І півріччі 2025-го (у 1,8 раза). Як наслідок, стрімко зменшилась частка господарств населення в загальних обсягах постачання молока на промислову переробку – очікується, що 2025 року вона не перевищить 8%.

Детальніше

В Україні масовий збір картоплі для тривалого зберігання завершується у кінці жовтня. Проте очікування щодо врожаю картоплі у 2025 році вже оптимістичні: за прогнозами Інституту аграрної економіки, валовий збір картоплі становитиме не менше 20 млн тонн. Це вищий показник, ніж у 2024 році, коли урожай картоплі зменшився через несприятливі погодні умови на 18%.

Обсяг врожаю картоплі 2025 має повністю покрити внутрішні потреби. Як зазначає Інна Сало, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ «Інститут аграрної економіки», рівень споживання картоплі в Україні становитиме не менше 130 кг на одну особу на рік, що перевищує раціональну норму в 124 кг.

Для споживачів цьогорічна ситуація виглядає привабливо: у жовтні 2025 року середня ціна картоплі в супермаркетах становить близько 16 грн/кг, тоді як минулого жовтня вона сягала майже 28,5 грн/кг. Традиційно в холодну пору року триватиме помірне здорожчання картоплі. Інна Сало прогнозує щомісячне зростання цін на картоплю до кінця 2025 року до 10% від поточної ціни. Таким чином, до нового року вартість кілограма картоплі може становити близько 20 грн.

Джерело: the page

Попри зростання конкуренції з боку США, Україна продовжує активно постачати кукурудзу до країн Європейського Союзу. Про це розповів провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Богдан Духницький в коментарі «Комерсант Український».

За словами експерта, ситуація на ринку кукурудзи нині доволі неоднозначна.

«Іспанія, яка виступає найбільшим покупцем української кукурудзи в Євросоюзі, останнім часом стала надавати перевагу закупівлям зі США», — пояснює Духницький.

За підсумками маркетингового сезону 2024/25, Іспанія імпортувала 2,4 млн тонн кукурудзи з України — майже стільки ж, як і зі США.

Детальніше

Чи ризикує Україна втратити ЄС

Попри зростання конкуренції з боку США, Україна продовжує активно постачати кукурудзу до країн Європейського Союзу. Про це розповів провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Богдан Духницький в коментарі «Комерсант Український»

За словами експерта, ситуація на європейському ринку кукурудзи є неоднозначною, і Україна не ризикує повністю втратити ЄС як ключовий напрямок. Однак конкуренція з США посилюється.

«Ситуація, що склалась нині на ринку кукурудзи, є доволі неоднозначною. Вона пов’язана з тим, що Іспанія, яка виступає найбільшим покупцем української кукурудзи в Євросоюзі, останнім часом стала надавати перевагу закупівлям зі США», — пояснює Духницький.

Детальніше

У 2025 році український аграрний сектор демонструє стійкість, попри виклики війни та кліматичні зміни. За оцінками експертів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», валовий збір кукурудзи сягне 27-28 млн тонн.

«У 2025 році очікується збільшення валового збору культури на 1,9 % проти минулого року, що становитиме 27 – 28 млн т. Даний результат відповідає середньому зазначенню за 2022-2024 роки», — розповів у коментарі «Комерсант Український» старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Дмитро Людвенко.

Детальніше

Шановний Юрію Олексійовичу!

Колектив Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» щиро вітає Вас із Днем народження!

Ваші наукові здобутки, високий професіоналізм та відданість розвитку аграрної науки є джерелом натхнення для колег і всієї наукової спільноти України. Завдяки Вашому керівництву Інститут здобув вагоме міжнародне визнання, успішно реалізував важливі дослідницькі проєкти та став осередком формування нової генерації талановитих науковців.

Ви є прикладом цілісності, наукової глибини та справжнього служіння своїй справі. Ваш внесок у розвиток аграрної економіки та зміцнення позицій Інституту як провідного наукового центру є неоціненним.

Щиро бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових звершень і творчого натхнення. Нехай підтримка колег, визнання наукової спільноти та успіхи Інституту супроводжують Вас у всіх починаннях, а кожен новий проєкт дарує радість і задоволення від результатів.

З повагою та найкращими побажаннями
колектив Національного наукового центру
«Інститут аграрної економіки»

Проєктом Держбюджету-2026 визначаються основні параметри державних фінансів, а також формується обсяг фінансових ресурсів, спрямованих на підтримку місцевого самоврядування. У документі закладено механізми забезпечення стабільності місцевих бюджетів, обсяги базової і реверсної дотацій, освітньої та медичної субвенцій, а також нових інструментів для відновлення інфраструктури та розвитку регіонів у наступному році, зазначив головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д. е. н. Юрій Пасічник, інформуючи про результати проведеного науковцями установи аналізу проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (реєстр. № 14000), який 15 вересня 2025 року подано Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.

За його словами, у 2026 році фіксується збільшення загального фінансового ресурсу для фінансування громад в наступному бюджетному році на 157,1 млрд грн (+21,9 %).

Детальніше

В Україні продовжується тенденція до подорожчання основних видів м’яса. За даними Держстату, за рік – серпень 2025 року порівняно з серпнем 2024-го – середні споживчі ціни на яловичину, свинину, сало та м’ясо птиці зросли від 15,2 % до 37,5 %.

Найменше здорожчало сало – на 15,2%, і в серпні 2025 року воно коштувало 185,03 грн/кг. Яловичина подорожчала на 22,9 % – до 332,53 грн/кг, свинина – на 36,8 % – до 248,93 грн/кг. Ціна на тушку курячу зросла на 35,9 % – до 117,95 грн/кг, а філе куряче – на 37,5 % – до 223,89 грн/кг.

За словами провідної наукової співробітниці відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" к.е.н. Наталії Копитець, головними причинами здорожчання є військово-економічна ситуація в країні: "Серед основних факторів – воєнні дії та наслідки повномасштабної агресії рф проти України, включаючи втрату поголів’я та виробництв через військові дії та окупацію значної території; зростання вартості кормів; підвищення цін на енергоресурси; дефіцит робочої сили через переміщення в більш безпечні регіони, виїзд за кордон або мобілізацію".

Детальніше

Втім, на думку науковців, у найближчій перспективі зберігатиметься стійкий тренд підвищення цін на основні види молочної продукції. На думку провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Івана Свиноуса, основними чинниками цього процесу є скорочення пропозиції молока на внутрішньому ринку, а також зростання собівартості його виробництва й подальшої переробки. Водночас імпорт дешевшої молочної продукції не матиме суттєвого впливу на формування внутрішніх цін.

"У другій і третій декаді жовтня можливе суттєве підвищення закупівельних цін на молоко екстра та вищого ґатунку, що зумовлено поєднанням як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Одним із ключових драйверів може стати ухвалення Єврокомісією нової торговельної угоди, яка відкриє перспективи для відновлення експорту української молочної продукції на європейські ринки. Це, своєю чергою, сприятиме зростанню конкуренції за високоякісне молоко між переробними підприємствами всередині країни, адже вони будуть прагнути забезпечити достатні обсяги сировини для виконання потенційних експортних контрактів", - зауважує науковець.

Так, констатують фахівці, у жовтні 2025 року середня ціна молока жирністю 2,5 % очікується на рівні 43,5 грн/кг (+1,2 грн порівняно з вереснем), вершкового масла жирністю 72,5 % – 365 грн/кг (+40 грн), а сметани жирністю 20 % – 160 грн/кг (+15 грн).

Джерело: Главред